Цікаві факти про завершення саміту НАТО в Гаазі: історична зустріч для зміцнення західного оборонного альянсу

Суперлативи та компроміси: Гаага знаменує собою дороговартісний новий початок для оборони Заходу

Саміт НАТО в Гаазі 24 та 25 червня 2025 року ознаменував поворотний момент в історії Північноатлантичного альянсу. Вперше з моменту заснування НАТО в 1949 році Нідерланди приймали саміт. Зустріч відбулася на Всесвітньому форумі в Гаазі та зібрала представників усіх 32 держав-членів, включаючи глав держав та урядів, а також міністрів закордонних справ та оборони.

Підходить для цього:

• Саміт НАТО в HAAG 24 та 25 червня 2025 року: Напруга про витрати на захист та побоювання Трампа

Підготовка до саміту та підготовка до нього

Підготовка до цього саміту тривала з моменту прийняття рішення на саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 році про те, що Нідерланди прийматимуть цей захід. Марк Рютте, новий Генеральний секретар НАТО та колишній прем'єр-міністр Нідерландів, очолював альянс у своєму рідному місті. Гаага, відома як «Місто миру та справедливості», стала символічно доречним місцем для прийняття важливих рішень альянсу.

Зустріч була навмисно обмежена короткою робочою сесією тривалістю лише дві з половиною години – незвично короткий формат для саміту НАТО. Це рішення було стратегічним, спрямованим на те, щоб задовольнити президента США Дональда Трампа та мінімізувати ймовірність небажаних сюрпризів.

Центральна роль Дональда Трампа

Саміт був надзвичайно адаптований до потреб і бажань президента США Дональда Трампа. Ще до цього Трампа зустріли з королівською повагою: король Нідерландів Віллем-Олександр і королева Максима влаштували гала-вечерю в палаці, і Трамп був єдиним іноземним главою держави, якому дозволили залишитися на ніч. Таке особливе ставлення відображало розуміння того, що підтримка Трампом зобов'язань НАТО щодо взаємної оборони має вирішальне значення для альянсу.

Генеральний секретар НАТО Рютте зайшов надзвичайно далеко у своїх зусиллях схилити Трампа до себе. У текстовому повідомленні, надісланому перед самітом, Рютте щедро похвалив «рішучі дії Трампа щодо Ірану» і навіть перейняв характерний для Трампа стиль письма великими літерами. Пізніше Трамп опублікував це особисте повідомлення повністю на своїй платформі Truth Social, підкресливши незвичайну динаміку цих відносин.

Історичне рішення щодо витрат на оборону

Центральним моментом саміту стала угода про різке збільшення витрат на оборону. 32 держави-члени НАТО зобов'язалися витрачати п'ять відсотків свого валового внутрішнього продукту щорічно на оборону та безпеку не пізніше 2035 року. Це більш ніж удвічі перевищує попередню ціль у два відсотки та означало найвищі витрати на оборону з часів закінчення холодної війни.

Розподіл коштів відбувся за пропозицією Генерального секретаря Рютте: щонайменше 3,5 відсотка ВВП слід використовувати на «жорстку оборону» – тобто зброю, війська та класичні військові витрати – тоді як 1,5 відсотка було призначено на оборонну інфраструктуру, таку як мости, сумісні з танками, військовопридатні залізничні колії, розширені порти, кібербезпеку та боротьбу з тероризмом.

Для Німеччини це зобов'язання означало додаткові щорічні витрати у розмірі від 60 до 70 мільярдів євро, що відповідає приблизно чверті всього федерального бюджету. Канцлер Фрідріх Мерц оголосив, що Німеччина має намір досягти цільового показника в 3,5 відсотка до 2029 року, і назвав це рішення «історичним».

Особливий статус Іспанії та внутрішня напруженість

Не всі держави-члени з однаковим ентузіазмом поставилися до нових зобов'язань щодо витрат. Іспанія, за прем'єр-міністра Педро Санчеса, домоглася винятку: країна не зобов'язана досягати цільового показника у п'ять відсотків, якщо вона може забезпечити необхідні військові можливості з меншим бюджетом. Ця домовленість викликала обурення, особливо з боку Трампа, який розкритикував поведінку Іспанії як «несправедливу» щодо інших країн.

Бельгійське керівництво попередило, що таке тлумачення може відкрити двері для інших країн, щоб вони могли тлумачити угоду на свій розсуд. Ця напруженість підкреслила, що, незважаючи на офіційну угоду, існували значні розбіжності в думках щодо практичного впровадження рішень.

Питання зобов'язань щодо взаємодопомоги – Дональд Трамп: «Ми повністю їх підтримуємо»

Один із найкритичніших моментів саміту виник через неоднозначні зауваження Трампа щодо зобов'язань НАТО щодо взаємної оборони згідно зі статтею 5. Вже під час польоту до Гааги, коли Трампа запитали, чи підтримують США статтю 5, він ухилено відповів: «Це залежить від визначення. Існує багато тлумачень статті 5». Ця заява викликала значне занепокоєння серед європейських союзників.

Під час офіційного саміту Трамп переглянув свою позицію, заявивши: «Ми повністю їх підтримуємо». У заключній декларації лідери підтвердили свою «непохитну відданість колективній обороні, як це зазначено у статті 5 Північноатлантичного договору — напад на одного є нападом на всіх».

Однак у цьогорічній декларації не було фрази, яка використовувалася в попередні роки, про те, що альянс захищатиме «кожен сантиметр території альянсу в будь-який час». Це упущення було інтерпретовано як компроміс для вирішення занепокоєнь Трампа.

Україна в тіні переговорів

На відміну від попередніх самітів НАТО, цього разу Україна відіграла значно другорядну роль. Президент Володимир Зеленський не був включений до офіційного порядку денного саміту, а був запрошений лише на двосторонні переговори. Його зустріч із Трампом тривала близько 50 хвилин і була названа Зеленським «довгою та змістовною».

У заключній декларації Україна згадувалася лише нечітко: «Союзники підтверджують свої незмінні суверенні зобов’язання підтримувати Україну, чия безпека сприяє нашій власній». Слово «суверенна» сигналізувало про те, що підтримка України розглядалася як справа окремих держав-членів, а не як зобов’язання всього НАТО.

Роль Росії та регіональні загрози

У заключній декларації Росію було названо прямою загрозою для НАТО, але їй було приділено менше уваги, ніж у попередніх деклараціях самітів. Канцлер Мерц на своїй прес-конференції виголосив суворе попередження: «Будь ласка, ніхто не повинен наважуватися нападати на НАТО, ніде». Він наголосив, що хоча Росія недостатньо сильна, щоб атакувати НАТО в цілому, неможливо знати, чи може Москва колись перевірити обороноздатність альянсу.

Підвищена загроза, що виникла внаслідок війни Росії проти України, стала основним виправданням для різкого збільшення витрат на оборону. Водночас інші загрози, такі як Іран, Китай та Північна Корея, також були визначені як виклики трансатлантичній безпеці.

Криза на Близькому Сході як фоновий фактор

Саміт відбувся на тлі ескалації кризи на Близькому Сході. Незадовго до зустрічі між Ізраїлем та Іраном було досягнуто угоди про припинення вогню, укладеної за посередництва Трампа, після того, як США бомбардували іранські ядерні об'єкти. Однак це припинення вогню виявилося нестійким, і Трамп публічно висловив розчарування щодо постійної напруженості між двома країнами.

Канцлер Мерц висловив «розумну впевненість» у ситуації на Близькому Сході, але попередив про можливу ескалацію у разі блокування стратегічно важливої ​​Ормузької протоки. Криза на Близькому Сході висвітлила глобальні виміри викликів безпеці, з якими стикається НАТО.

Лідерська роль глав європейських держав

Окрім Трампа, важливу роль на саміті також відіграли глави європейських держав та урядів. Після ухвалення рішення канцлер Мерц побачив у Німеччині «певну лідерську роль» в НАТО. Він наголосив, що без готовності Німеччини, як другого за величиною донора, призупинити дію боргового гальма, угода могла б не бути досягнута.

Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на необхідності для Європи взяти на себе більшу відповідальність за власну безпеку та інвестувати більше коштів у спільні оборонні структури. Цей заклик до європейської самостійності також давно турбував американську сторону.

Підходить для цього:

• Країни НАТО погоджуються з історичним оновленням: шлях до п'яти відсоткової мети

Операційні проблеми та заходи безпеки

Саміт був однією з найбільших операцій із забезпечення безпеки в історії Нідерландів. Під кодовою назвою «Помаранчевий щит» було залучено близько 5000 поліцейських – приблизно половина поліцейських сил країни – а також понад 10 000 солдатів. Очікувалося загалом близько 9000 відвідувачів, включаючи 2000 журналістів.

Щільний графік та високі вимоги безпеки відображали важливість, що надавалася цій зустрічі. Саміт мав не лише досягти суттєвих результатів, а й продемонструвати єдність та оперативну спроможність альянсу.

Довгостроковий вплив та оцінка

Генеральний секретар НАТО Рютте оцінив результати саміту як новаторські для майбутнього альянсу. Він назвав ці рішення «квантовим стрибком» і наголосив, що вони зроблять НАТО «справедливішим альянсом», в якому Європа та Канада візьмуть на себе більшу частку відповідальності за колективну безпеку.

Водночас Рютте застеріг, що саміт – це лише початок. «Це перший день», – сказав він, закликаючи всіх союзників «засукати рукави, щоб втілити цей новий план у життя». Він додав, що досягнення амбітних цільових показників витрат стане справжнім випробуванням для альянсу в найближчі роки.

Вершина найвищих гідностей та компромісів

Саміт НАТО в Гаазі увійде в аннали альянсу як історична подія. Подвоєння витрат на оборону до п'яти відсотків валового внутрішнього продукту стало безпрецедентним фінансовим зобов'язанням, що ознаменувало кінець «мирних дивідендів» після закінчення холодної війни.

Водночас саміт виявив складну динаміку сил у НАТО. Домінуюча роль Трампа та готовність європейських союзників піти на далекосяжні поступки, щоб забезпечити його підтримку, підкреслили залежність альянсу від американського лідерства.

Успішна домовленість щодо цільових показників витрат спочатку запобігла розколу НАТО, якого багато хто боявся після перемоги Трампа на виборах. Однак, чи триватиме ця єдність, залежить від практичного впровадження рішень та подальшого розвитку міжнародної безпекової ситуації. Таким чином, Гаазький саміт ознаменував собою як кульмінацію трансатлантичної співпраці, так і початок нового, дорогого етапу в оборонній політиці Заходу.

Підходить для цього:

• Саміт НАТО в Гаазі | "Європа збирається платити": Трамп збентежує боса НАТО з приватними SMS-що може статися сьогодні?
• Дипломатична криза на саміті НАТО в Гаазі? Найважливіші партнери Азії залишаються осторонь

 

Я радий допомогти вам як особистого консультанта.

Керівник розвитку бізнесу

Голова Робоча група оборони МСП

LinkedIn

 

 

Центр безпеки та оборони пропонує обґрунтовані поради та поточну інформацію з метою ефективного підтримки компаній та організацій у зміцненні їх ролі в європейській політиці безпеки та оборони. У тісному зв’язку з робочою групою МСП Connect він просуває невеликі та середні компанії (МСП), зокрема, які хочуть додатково розширити свою інноваційну силу та конкурентоспроможність у галузі оборони. Як центральна контактна точка, центр створює рішучий міст між МСП та європейською стратегією оборони.

Підходить для цього:

• Захист робочої групи МСП - зміцнення МСП в європейській обороні