Два обличчя інновацій: Зростання та трансформація сектору подвійного використання в Німеччині та Європі

### Від смартфона до зброї: ця повсякденна технологія веде подвійне життя ### Війна Путіна як підсилювача: чому мільярди тепер надходять у німецькі технологічні компанії з подвійним життям ### Не лише танки та гвинтівки: як цивільні стартапи перевертають сучасну оборону з ніг на голову ### «Поворотний момент» у технологічному секторі: делікатна прогулянка Німеччини по канату між інноваціями та озброєнням ### Прогрес з двома обличчями: небезпечна дилема, що стоїть за найважливішими технологіями нашого часу ###

Нова актуальність технологій подвійного використання – визначення та історичний розвиток терміна

Термін «подвійне використання» стосується товарів, програмного забезпечення та технологій, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Це подвійне використання не є новим явищем, але сама концепція та її стратегічне значення з часом докорінно змінилися. Спочатку, після Другої світової війни, термін стосувався вузько визначеної галузі: матеріалу, що розщеплюється, який міг використовуватися як для виробництва енергії на цивільних атомних електростанціях, так і для будівництва ядерної зброї. Це раннє визначення було реактивним і служило переважно для контролю над розробленою державою, високочутливою технологією. Однак історично дилема подвійного використання сягає ще більшого коріння. Яскравим прикладом з довоєнної епохи є синтез аміаку Габера-Боша, який, з одного боку, революціонізував сільське господарство завдяки штучним добривам, але з іншого боку, також дозволив масове виробництво вибухівки та хімічної зброї у Першій світовій війні.

Сьогодні значення подвійного використання значно розширилося. Воно охоплює широкий спектр комерційних продуктів і технологій, які потенційно можуть бути використані у військових цілях, для виробництва зброї масового знищення або терористичної діяльності. Контроль більше не обмежується фізичними товарами. Він явно поширюється на нематеріальні активи, такі як програмне забезпечення та технічні ноу-хау, які можна передати через цифрові канали, такі як електронна пошта, хмарне сховище або відеоконференції. Це розширення відображає реальність оцифрованого та мережевого світу, в якому технологічні можливості більше не обов'язково прив'язані до фізичних об'єктів.

Зміна парадигми: від «спін-офф» до «спін-он»

Зростаюча важливість сектора подвійного використання нерозривно пов'язана з фундаментальною зміною парадигми в глобальному інноваційному ландшафті. Під час холодної війни оборонна промисловість виступала основним рушієм технологічного прогресу. Новаторські винаходи, такі як система глобального позиціонування (GPS), мікрохвильові технології та цифрова фотографія, виникли в результаті військових досліджень і розробок і лише пізніше були адаптовані для цивільного ринку — процес, відомий як «спін-офф». Держава та її оборонні компанії були беззаперечними лідерами в інноваціях.

Після закінчення Холодної війни ця динаміка дедалі більше змінилася на протилежну. Сьогодні приватний комерційний сектор здійснює більшість досліджень і розробок, особливо в таких ключових галузях, як штучний інтелект, біотехнології та інформаційні технології. Військові організації зараз дедалі більше покладаються на адаптацію та інтеграцію цих комерційно розроблених технологій для власних цілей. Цей зворотний процес відомий як «спін-он». Цей розвиток має далекосяжні наслідки: збройні сили більше не є єдиними рушійними силами інновацій, а стають клієнтами на динамічному цивільному ринку. Вони повинні навчитися працювати зі гнучкими стартапами та швидкими технологічними циклами, які суттєво відрізняються від традиційних, тривалих процесів закупівель оборонної промисловості.

Подвійне використання як стратегія: більше, ніж просто категорія продуктів

Ця зміна в динаміці інновацій означає, що «подвійне використання» тепер є набагато більше, ніж просто регуляторною класифікацією для контролю експорту. Для дедалі більшої кількості компаній, особливо технологічно орієнтованих стартапів, та їхніх інвесторів, це стало свідомою та центральною бізнес-стратегією. Замість того, щоб пасивно класифікуватися владою як виробники подвійного використання, ці компанії активно позиціонують себе на обох ринках – цивільному та урядовому/військовому.

Дотримання стратегії подвійного використання означає прийняття усвідомлених рішень та компромісів. Це передбачає розробку продуктів з нуля для задоволення потреб обох груп клієнтів. Це вимагає глибокого розуміння часто дуже різних циклів закупівель, регуляторних перешкод та механізмів фінансування комерційного та військового секторів. Для стартапу ця стратегія може відкрити доступ до ширшого спектру джерел фінансування, від венчурного капіталу до державних грантових програм та оборонних контрактів. Водночас вона дозволяє диверсифікувати доходи та зменшує залежність від єдиного ринку. Тому семантичний та стратегічний зсув терміну «подвійне використання» не є випадковим, а є прямим наслідком змін у глобальному ландшафті досліджень та розробок. Його значення еволюціонувало від механізму контролю «зверху вниз» до ринкової стратегії «знизу вгору», що відображає перехід лідерства в інноваціях від державного до приватного сектору.

Рушійні сили зростання бурхливо розвивається галузі

Зростання сектору подвійного використання з ніші до стратегічного фокусу для урядів, інвесторів та бізнесу зумовлене поєднанням кількох потужних сил. Вони створюють середовище, в якому попит на технології подвійного використання та їх пропозиція зростають експоненціально.

Геополітична напруженість як каталізатор

Найважливішим рушійною силою попиту є погіршення глобальної безпекової ситуації. Повернення стратегічної конкуренції між великими державами, зокрема між США та Китаєм, а також війна в Україні докорінно змінили сприйняття безпеки в західних демократіях. Після десятиліть відносної стабільності держави-члени НАТО та ЄС стикаються з необхідністю швидко модернізувати свій оборонний потенціал та забезпечити технологічну перевагу. Ця терміновість створила величезний попит на інноваційні рішення в таких галузях, як штучний інтелект, автономні системи та передові комунікації — можливості, де комерційно розроблені технології часто є більш гнучкими, передовими та економічно ефективними, ніж традиційні озброєння. Конфлікт в Україні слугує реальною лабораторією, яка яскраво демонструє цінність адаптивних, програмно-орієнтованих систем подвійного призначення, таких як безпілотники та розвідувальні системи на базі штучного інтелекту.

Зростання оборонних бюджетів та нові джерела фінансування

Геополітичні потрясіння призвели до конкретних фінансових наслідків. Уряди по всій Європі різко збільшили свої витрати на оборону. Німеччина подвоїла свій бюджет на військові закупівлі, тоді як лише ЄС виділив 1,5 мільярда євро на дослідження та розробки, пов'язані з обороною, у 2024 році через такі ініціативи, як Європейський оборонний фонд (ЄОФ). Особливо важливим кроком стало створення Інноваційного фонду НАТО, який з капіталом у 1 мільярд євро спеціально інвестує у стартапи подвійного використання в державах-членах. Це державне фінансування створює привабливий та добре профінансований ринок, який, у свою чергу, приваблює приватний капітал. Такі ініціативи, як «Горизонт Європа» та ЄОФ, дедалі більше пріоритезують потенціал подвійного використання під час розподілу фінансування, що ще більше зміцнює синергію між цивільними інноваціями та цілями політики безпеки.

Роль стартапів та венчурного капіталу

З боку пропозиції, саме гнучкі стартапи кидають виклик традиційній оборонній промисловості, в якій домінують кілька великих виробників зброї. Ці молоді компанії здатні швидко адаптувати інновації з комерційного сектору та адаптувати їх до військових потреб. Ця тенденція підживлюється зростаючою готовністю венчурних капіталістів (ВК) інвестувати в цей сектор. У світі було виявлено 54 венчурні фонди, які спеціалізуються безпосередньо на технологіях подвійного використання. Географічний розподіл цих фондів є показовим: майже половина (48%) базується в США, далі йде Велика Британія (11%). Примітно, що 15% розташовані в Україні, країнах Балтії та країнах Східної Європи, таких як Польща та Чеська Республіка, що є прямим відображенням підвищеної терміновості безпеки в цих регіонах.

Ці події запустили самопідсилювальну динаміку. Геополітичні ризики породжують чіткий попит на нові військові можливості. Уряди реагують масштабними державними інвестиціями, створюючи прибутковий ринок. Цей ринок, у свою чергу, знижує ризик для приватних інвесторів, які традиційно уникали тривалих і бюрократичних циклів продажів в оборонному секторі. Поточний венчурний капітал фінансує гнучкі стартапи, які розробляють передові технології, які потім продаються урядам для задоволення початкового попиту. Цей цикл, у якому геополітичний ризик безпосередньо трансформується у венчурний капітал та технологічні інновації, створює нову трансатлантичну оборонно-промислову екосистему, яка існує поряд із традиційними каналами закупівель та все більше впливає на них.

Правова база: Контроль та складність у Німеччині та ЄС

Зростаюча важливість технологій подвійного використання супроводжується складним і постійно мінливим регуляторним середовищем. Держави та спільноти держав стикаються з проблемою забезпечення законної торгівлі та сприяння інноваціям, одночасно запобігаючи поширенню технологій, які можуть загрожувати міжнародній безпеці або бути використані для порушення прав людини.

Регламент ЄС про подвійне використання 2021/821

Центральним правовим інструментом для контролю експорту товарів подвійного використання в Європейському Союзі є Регламент (ЄС) 2021/821. Цей регламент, який замінює свого попередника від 2009 року, встановлює спільну систему контролю за експортом, брокерською діяльністю, технічною допомогою, транзитом та передачею товарів подвійного використання. Його головною метою є сприяння міжнародному миру та безпеці й запобігання розповсюдженню зброї масового знищення.

В основі регламенту лежить Додаток I, вичерпний перелік товарів, що контролюються, на основі міжнародно узгоджених режимів контролю, таких як Вассенаарська домовленість. Для товарів, перелічених у цьому документі, з митної території ЄС потрібен дозвіл на експорт. Регламент передбачає різні види дозволів для задоволення різноманітних потреб торгівлі

Генеральні дозволи на експорт Союзу (EUGEA): вони дозволяють експорт певних товарів до певних країн (наприклад, Австралії, США, Японії) за певних умов, що спрощує торгівлю з надійними партнерами.

Національні генеральні дозволи на експорт (NGEA): Держави-члени можуть видавати власні генеральні дозволи за умови, що вони сумісні з EUGEA.

Глобальні та індивідуальні ліцензії: вони видаються національними органами влади для конкретних експортерів та операцій і дозволяють експортувати кільком кінцевим користувачам (глобально) або певному кінцевому користувачеві (фізичному).

Дозволи на великі проекти: Спеціальна форма для експорту в рамках великомасштабних проектів.

Ключовим нововведенням регламенту 2021 року є його посилення зосередження на правах людини. Він запроваджує нові засоби контролю для певних технологій кіберспостереження, які можуть бути використані для внутрішніх репресій або вчинення серйозних порушень прав людини. Крім того, регламент вимагає від експортерів проводити ретельну перевірку своїх транзакцій та вести детальний облік протягом п'яти років.

Національна імплементація в Німеччині: AWG та AWV

У Німеччині європейське право впроваджується та доповнюється національним законодавством. Ключовими нормативними актами є Закон про зовнішню торгівлю та платежі (AWG) та засноване на ньому Положення про зовнішню торгівлю та платежі (AWV). AWG встановлює фундаментальний принцип, що зовнішня торгівля є вільною, але може бути обмежена з міркувань національної безпеки, громадського порядку або для виконання міжнародних зобов'язань.

Конкретні вимоги та процедури ліцензування регулюються Постановою про зовнішню торгівлю та платежі (AWV). Федеральне відомство з економічних питань та експортного контролю (BAFA) є органом, відповідальним за видачу ліцензій та забезпечення дотримання правил. BAFA розглядає заявки, видає ліцензії та контролює дотримання складних правил. Німеччина відома своїм суворим застосуванням режиму ЄС, приділяючи особливу увагу контролю за передачею нематеріальних технологічних знань.

Національне розширення та виклик нових технологій

Ключовим аспектом системи ЄС є те, що вона дозволяє державам-членам запроваджувати національний контроль на додаткові товари, окрім спільного списку ЄС. Німеччина скористалася цією можливістю в липні 2024 року, розширивши свій національний список експорту (Частина I, Розділ B Постанови про зовнішню торгівлю та платежі), включивши до нього низку так званих «новітніх технологій». До них тепер належать, серед іншого, певні квантові комп’ютери та їх компоненти, спеціальне обладнання для виробництва напівпровідників та передові системи штучного інтелекту.

Цей крок підкреслює фундаментальну напруженість у європейській системі експортного контролю. Хоча Європейська Комісія прагне гармонізованого підходу, щоб уникнути регуляторної нерівномірності, окремі держави-члени відчувають себе змушеними діяти односторонньо через швидкий технологічний прогрес та гострі проблеми безпеки. Швидкість, з якою розвиваються такі технології, як штучний інтелект та квантові обчислення, перевищує адаптивність часто повільних, консенсусних міжнародних режимів контролю. Тому національні індивідуальні зусилля, такі як у Німеччини, є логічною, хоча й складною для єдиного ринку, відповіддю на дилему безпеки, коли очікування міжнародного консенсусу сприймається як занадто ризиковане. Тут саме право стає стратегічним інструментом у гонці за технологічну безпеку.

Міжнародні режими: Вассенаарська угода

На глобальному рівні Вассенаарська домовленість є найважливішою багатосторонньою угодою щодо контролю над експортом звичайних озброєнь та товарів подвійного використання. Вона була створена в 1996 році як наступник режиму COCOM часів Холодної війни та наразі має 42 держави-члени. На відміну від COCOM, який був спеціально спрямований на Східний блок, Вассенаарська домовленість не спрямована проти якоїсь конкретної держави. Її головна мета — сприяти прозорості та більшій підзвітності у передачі озброєнь, щоб запобігти дестабілізуючому накопиченню зброї.

Держави-члени добровільно зобов'язуються піддавати товари, перелічені у спільних списках (список боєприпасів та список подвійного використання), національному експортному контролю та інформувати одна одну про схвалення або відхилення експорту до конкретних країн. Однак ця домовленість має суттєві недоліки: вона не є юридично обов'язковою, рішення приймаються консенсусом, і механізм вето відсутній. Якщо одна держава-член відхиляє експорт, інша все ще може його схвалити. У часи посилення геополітичної конфронтації цей підхід, заснований на консенсусі, виявляється дедалі неефективнішим, що ще більше посилює тенденцію до односторонніх або мінілатеральних заходів серед держав-однодумців.

Центр безпеки та оборони пропонує експертні консультації та актуальну інформацію для ефективної підтримки компаній та організацій у посиленні їхньої ролі в європейській політиці безпеки та оборони. Тісно співпрацюючи з Робочою групою SME Connect Defence, він особливо сприяє розвитку малих та середніх підприємств (МСП), які бажають розвивати свій інноваційний потенціал та конкурентоспроможність в оборонному секторі. Як центральна точка контакту, Центр таким чином створює важливий місток між МСП та європейською оборонною стратегією.

Пов'язано з цим:

• Робоча група SME Connect Defence – Зміцнення SME в європейській обороні

Технологічні галузі у фокусі: 5 будівельних блоків сучасної оборони

Розмивання меж між цивільними та військовими технологіями найбільш помітне у ключових технологічних галузях 21 століття. Ці сфери визначають не лише економічну конкурентоспроможність, а й стратегічні можливості держав.

Огляд важливих галузей технологій подвійного використання

Штучний інтелект (ШІ) та автономні системи

Штучний інтелект, мабуть, є найяскравішим прикладом глибокої технології подвійного використання. У цивільному секторі він стимулює інновації в медичній діагностиці, автономних транспортних засобах та фінансовому аналізі. Ті самі алгоритми, що розпізнають закономірності на медичних зображеннях, також можуть бути використані для аналізу супутникових знімків для ідентифікації цілей. У військовій сфері ШІ дозволяє розробляти автономні системи зброї, прискорює аналіз величезних обсягів даних для розвідки та може значно скоротити цикли прийняття рішень у бойових умовах. Здатність ШІ діяти автономно в складних та динамічних середовищах має центральне значення як для цивільної робототехніки, так і для військових дронів та безпілотних транспортних засобів.

Безпілотні системи: дрони та робототехніка

Безпілотні літальні апарати (дрони) та наземні роботи стали незамінними як у цивільній, так і у військовій сферах. У цивільному застосуванні вони використовуються для огляду вітрових турбін та трубопроводів, у точному землеробстві для моніторингу врожаїв, а також у пошуково-рятувальних операціях після стихійних лих. У військовому контексті вони революціонізували поле бою. Вони служать для дискретної розвідки та спостереження (Intelligence, Surveillance, Reconnaissance – ISR), проведення точних атак, транспортування припасів на передову та можуть використовуватися для знешкодження вибухових пристроїв. Можливість керувати дронами в мережевих роях відкриває абсолютно нові тактичні можливості, що стосуються як цивільної логістики, так і військових атак насичення.

Космічні технології та супутники

Космічні технології за своєю суттю мають подвійне призначення. Глобальна система позиціонування (GPS), спочатку суто військова система, тепер є основою для незліченних цивільних застосувань, від автомобільної навігації до управління логістикою. Супутники надають дані для прогнозування погоди та кліматичних досліджень, а також дозволяють проводити військову розвідку та служать системами раннього попередження про ракетні атаки. Супутниковий зв'язок так само важливий для глобального інтернету та передачі медіа, як і для безпечного зв'язку та управління військовими підрозділами по всьому світу.

Біотехнологія та синтетична біологія

Біотехнології мають величезний потенціал для здоров'я людини та сільського господарства, наприклад, завдяки інструментам редагування генів, таким як CRISPR-Cas9, для лікування спадкових захворювань або розробки нових ліків. Водночас вони викликають значні проблеми безпеки. Ті самі методи, що використовуються для лікування, теоретично також можуть бути використані для розробки нової, надзвичайно небезпечної біологічної зброї. Синтетична біологія, яка дозволяє створювати організми з нуля, загострює цю дилему, оскільки може сприяти виробництву відомих патогенів або створенню абсолютно нових.

Квантові технології

Квантова технологія знаходиться на порозі практичного застосування та обіцяє революціонізувати обчислювальну, комунікаційну та сенсорну технологію. Квантові комп'ютери можуть вирішувати складні проблеми, які неможливо розв'язати для сучасних суперкомп'ютерів, що потенційно може призвести до проривів у матеріалознавстві та розробці ліків. Водночас їхня величезна обчислювальна потужність становить екзистенційну загрозу для сучасної криптографії, оскільки вони здатні порушувати загальні стандарти шифрування. Квантова комунікація, з іншого боку, обіцяє, за допомогою таких методів, як квантовий розподіл ключів (QKD), принципово безпечну передачу даних. Квантові сенсори можуть забезпечити навігацію без GPS або кардинально покращити відстеження підводних човнів, що змінить стратегічний баланс сил у світовому океані.

Видатні гравці: детальний огляд німецького ландшафту подвійного використання

Німецький та європейський ландшафт подвійного використання характеризується дворівневою екосистемою. З одного боку, є нові, вузькоспеціалізовані та програмно-орієнтовані стартапи, які змінюють ринок завдяки гнучким рішенням. З іншого боку, є визнані галузеві гіганти, які надають фундаментальні технології та платформи, що роблять можливими багато з цих нових застосувань.

Нові претенденти: програмне забезпечення та стартапи, що працюють на основі штучного інтелекту

Гельсінг

Заснована в Мюнхені в 2021 році, компанія швидко стала одним з найвидатніших гравців у сфері оборонного штучного інтелекту в Європі. Helsing послідовно дотримується підходу «програмне забезпечення перш за все». Замість того, щоб переважно розробляти нове обладнання, компанія зосереджується на вдосконаленні існуючих військових платформ, таких як бойовий винищувач Eurofighter, програмним забезпеченням на базі штучного інтелекту та оснащенні нових безпілотних систем з покращеним інтелектом. Її основні продукти включають Centaur, систему штучного інтелекту для автономного повітряного бою, яка вже успішно пілотувала винищувач Gripen; Cirra, програмне забезпечення штучного інтелекту для аналізу радіолокаційних сигналів для радіоелектронної боротьби; Altra, мережеву платформу розвідки та впливу, яка об'єднує дані з дронів та наземних датчиків для пришвидшення захоплення цілей; та HX-2, програмно-визначений ударний безпілотник, здатний точно працювати навіть в умовах відсутності GPS-прийому та за умов сильних електронних перешкод. З оцінкою понад 12 мільярдів євро після раунду фінансування в 600 мільйонів євро в 2025 році та стратегічними партнерствами, такими як з французькою компанією Mistral AI, що займається штучним інтелектом, Helsing позиціонує себе як європейського чемпіона з технологічного суверенітету в галузі штучного інтелекту.

Квантові системи

Компанія Quantum Systems, що також базується поблизу Мюнхена, є провідним виробником безпілотних літальних апаратів (БПЛА) з чіткою моделлю подвійного використання. Компанія розробляє та виробляє електричні дрони вертикального зльоту та посадки (eVTOL), призначені як для військових, так і для цивільних клієнтів. Її флагман, дрон Vector, зарекомендував себе на службі в Україні як надійна розвідувальна система, здатна навігувати та ідентифікувати цілі навіть в умовах дефіциту GPS, завдяки підтримці штучного інтелекту. Одночасно дрони компанії використовуються комерційними клієнтами в сільському господарстві для моніторингу полів, у гірничодобувній промисловості для розрахунку обсягів та постачальниками енергії для перевірки ліній електропередач. Цей подвійний фокус дозволяє Quantum Systems використовувати інновації з обох ринків та досягати економії від масштабу.

ARX ​​​​Робототехніка

Ця компанія спеціалізується на безпілотних наземних транспортних засобах (БНТ) та вражаюче демонструє потенціал подвійного використання наземної робототехніки. Платформи GEREON є модульними та можуть бути налаштовані для широкого кола місій. У військовому контексті вони служать для транспортування припасів та поранених солдатів (медевакуація), розвідки та спостереження, або як мобільні платформи зброї. Їхня надійність та автономні можливості також були доведені під час війни в Україні. Однак, ці ж роботи можуть бути безперешкодно розгорнуті в цивільних та гуманітарних сценаріях, таких як доставка допомоги в райони стихійних лих, гасіння пожеж або проведення пошуково-рятувальних операцій.

Встановлені гіганти: фундаментальні технології

Сіменс

Як глобальна технологічна компанія, Siemens не є традиційним оборонним підрядником, а фундаментальним піонером у секторі подвійного використання. Її основна компетенція полягає у наданні промислового програмного забезпечення та рішень для цифровізації. Концепція цифрового двійника є центральною в цьому. Вона дозволяє віртуальне картографування, моделювання та оптимізацію складних фізичних систем — від однієї машини до цілого заводу або навіть літака чи корабля — ще до їх фізичного будівництва. Ця технологія використовується для підвищення ефективності цивільного виробництва, а також для модернізації цілих верфей ВМС США, що є найбільшим відомим проектом промислового цифрового двійника. Завдяки своєму програмному забезпеченню для управління життєвим циклом продукту (PLM), такому як NX та Teamcenter, Siemens забезпечує цифрову основу для розробки складних продуктів в аерокосмічній та оборонній промисловості.

Бош

Подібно до Siemens, Bosch є ключовим постачальником ключових технологій з властивими можливостями подвійного використання. MEMS-датчики (мікроелектромеханічні системи) відіграють тут ключову роль. Ці крихітні датчики, які вимірюють прискорення, швидкість обертання або тиск, зараз повсюдно використовуються в автомобільній електроніці (наприклад, для подушок безпеки та ESP) та побутовій електроніці (наприклад, у смартфонах для стабілізації зображення). Однак ці ж високоточні та надійні датчики також є незамінними компонентами у військових системах. Вони використовуються для навігації та стабілізації дронів, наведення ракет та інтелектуальних боєприпасів, а також для систем авіоніки. Хоча Bosch не розробляє свої MEMS-датчики переважно для військових цілей, їхня продуктивність та надійність мають вирішальне значення для оборонного сектору.

аеробус

Як одна з найбільших аерокосмічних компаній світу, Airbus є яскравим прикладом компанії, яка стратегічно впроваджує можливості подвійного використання у свої платформи. Яскравим прикладом є Airbus A330 MRTT (багатоцільовий транспортний танкер), який базується на цивільному пасажирському літаку A330 та переобладнаний у універсальний військовий літак для дозаправки в повітрі, перевезення військ та вантажів, а також медичної евакуації. Airbus дотримується аналогічної стратегії в космосі. Супутники спостереження Землі високої роздільної здатності сузір'я Pléiades Neo передають зображення з роздільною здатністю 30 см. Ці дані використовуються комерційними клієнтами для таких застосувань, як міське планування, сільське господарство та ліквідація наслідків стихійних лих, а також урядами та міністерствами оборони для збору розвідувальних даних та планування місій.

Профіль окремих німецьких компаній подвійного використання

Світова економіка зараз переживає фундаментальну трансформацію, переломний момент, який струшує основи глобальної логістики. Епоха гіперглобалізації, що характеризується невпинним прагненням до максимальної ефективності та принципом «точно вчасно», поступається місцем новій реальності. Ця нова реальність позначена глибокими структурними зрушеннями, геополітичними зрушеннями сил та зростаючою фрагментацією економічної політики. Колись само собою зрозуміла передбачуваність міжнародних ринків та ланцюгів поставок розчиняється та замінюється періодом зростаючої невизначеності.

Пов'язано з цим:

• Стратегічна стійкість у фрагментованому світі завдяки інтелектуальній інфраструктурі та автоматизації – профіль роботи експерта з логістики подвійного використання

Економічні та соціальні аспекти

Зростаючий сектор подвійного використання — це не лише технологічне та безпеково-політичне явище, але й має глибокі економічні та соціальні наслідки. Зокрема, в Німеччині розгортається складна динаміка між економічними можливостями, структурними викликами для нових компаній та глибоко вкоріненим громадським скептицизмом.

Сектор подвійного використання як економічний фактор для Німеччини

Німецька промисловість безпеки та оборони, яка включає багато компаній подвійного призначення, є значним економічним фактором. У 2024 році німецька аерокосмічна промисловість, основний сегмент сектору, принесла 52 мільярди євро доходу та забезпечила роботою 120 000 осіб. Уся німецька оборонна промисловість принесла майже 11,3 мільярда євро доходу у 2020 році. Дослідження, такі як дослідження Кільського інституту світової економіки, свідчать про те, що збільшення та цілеспрямовані витрати на оборону можуть мати значний позитивний вплив на валовий внутрішній продукт (ВВП). Зокрема, інвестиції у високотехнологічне озброєння вітчизняного виробництва можуть створювати так звані ефекти «переливу»: технологічні досягнення в галузі оборони поширюються в інші сектори економіки та підвищують їхню продуктивність. Збільшення військових витрат на 1% ВВП може, таким чином, підвищити довгострокову продуктивність на чверть відсотка. Цей економічний прогноз є ключовим аргументом на користь політично мотивованого розширення національного та європейського оборонного потенціалу.

«Долина смерті»: виклики для стартапів

Незважаючи на збільшення інвестицій та стратегічну важливість сектору, інноваційні стартапи стикаються зі значними перешкодами. Так звана «Долина смерті» описує критичну фазу, в якій стартап, після успішних пілотних проектів та початкового фінансування, намагається забезпечити довгострокові, масштабні замовлення та перейти до масового виробництва. Причин цього багато:

Тривалі процеси закупівель: цикли державних закупівель часто є повільними, бюрократичними та спрямованими на співпрацю з відомими корпораціями. Цю систему важко використовувати стартапам з короткими інноваційними циклами та обмеженими фінансовими ресурсами.

Уникнення ризику: військові клієнти часто уникають ризику та вагаються покладатися на молоді, фінансово менш стабільні компанії, навіть якщо їхні технології перевершують інші.

Проблеми масштабування: Більшість стартапів не мають інфраструктури для масового виробництва обладнання. Перехід від розробки прототипу до виробництва тисяч одиниць створює величезні фінансові та логістичні труднощі.

Ці структурні проблеми означають, що перспективні інновації часто не знаходять широкого застосування у збройних силах, а компанії зазнають невдачі, перш ніж встигають розкрити свій повний потенціал.

Громадська думка та німецькі дебати

Стратегічна переорієнтація Німеччини, яку часто називають «поворотним моментом», відбувається в суспільстві, де збройова промисловість традиційно має негативний імідж. Опитування свідчать про глибоко вкорінений скептицизм серед населення, особливо щодо експорту зброї. Опитування YouGov 2018 року показало, що майже дві третини німців виступають за повне припинення експорту зброї. Незважаючи на те, що громадська думка стала більш нюансованою після нападу на Україну, фундаментальне несприйняття залишається поширеним явищем.

Таке суспільне ставлення також має інституційні наслідки. Яскравим прикладом є дебати навколо так званих «цивільних положень» у німецьких університетах. Понад 70 університетів, що фінансуються державою, зобов'язалися у своїх статутах проводити дослідження виключно для цивільних цілей та відмовлятися від будь-яких досліджень, пов'язаних з військовою діяльністю. Ця «міцна стіна» між цивільними та військовими дослідженнями, яка все частіше ставиться під сумнів деякими політиками, такими як Федеральний міністр досліджень, різко контрастує з інноваційною моделлю в таких країнах, як США чи Ізраїль, де тісна співпраця між університетами, стартапами та оборонним сектором є ключовим фактором технологічного прогресу. Цей розрив між політичними амбіціями та соціально-інституційною реальністю є значною перешкодою для розвитку динамічної екосистеми подвійного використання в Німеччині. Тому успіх цього «переходу» залежить не лише від фінансових ресурсів та технологічної експертизи, але й від здатності подолати цю глибоко вкорінену культурну та інституційну інерцію.

Майбутній розвиток та стратегічні виклики

Динаміка у секторі подвійного використання ще більше прискориться в найближчі роки. Злиття проривних технологій, пов'язані з ними етичні питання та всеохопна боротьба за стратегічний суверенітет суттєво впливатимуть на політичний, економічний та соціальний порядок денний.

Конвергенція технологій: штучний інтелект, квантова фізика та біологія

Майбутнє технологій подвійного використання полягає не в ізольованому розвитку окремих галузей, а в їх зростаючій конвергенції. Поєднання штучного інтелекту, квантових обчислень та синтетичної біології створить можливості, потенціал та ризики яких наразі можна передбачити лише частково. Уявіть собі автономні рої дронів, колективна поведінка яких оптимізована квантовими алгоритмами для вирішення складних завдань у логістиці чи на полі бою. Або поєднання синтетичної біології зі штучним інтелектом для розробки біосенсорів, які можуть виявляти захворювання на ранній стадії або ідентифікувати бойові отруйні речовини. Ця конвергенція розширить межі можливого, але також створить нові, складні сценарії загроз, які вимагатимуть проактивного та міждисциплінарного регулювання.

Етична дилема: відповідальність в інноваціях

Зі зростанням потужності цих технологій «дилема подвійного використання» потрапляє в центр етичних дебатів. Вона описує нерозв’язну суперечність, яка полягає в тому, що дослідження та інновації, спрямовані на благо, такі як лікування хвороб або підвищення ефективності, одночасно несуть потенціал для катастрофічного неправильного використання. Цей парадокс ставить дослідників, компанії та уряди перед складним вибором.

Етичні проблеми стають особливо гострими у сфері штучного інтелекту. Використання комерційно доступних даних, зібраних в Інтернеті, для навчання систем штучного інтелекту, які пізніше використовуються для захоплення військових цілей, порушує фундаментальні питання щодо захисту даних та людської гідності. Алгоритми можуть успадковувати упередження зі своїх навчальних даних та приймати дискримінаційні рішення. Несправна система штучного інтелекту на полі бою може призвести до руйнівних жертв серед цивільного населення. Тому вимога до прозорості, підзвітності та надійних структур управління стає дедалі голоснішою. ​​Мета полягає в тому, щоб забезпечити, щоб люди зберігали контроль над критично важливими рішеннями, навіть у високоавтоматизованих системах, а етичні принципи були міцно вбудовані в технологію.

Стратегічний суверенітет у 21 столітті

Зрештою, дебати щодо технологій подвійного використання призводять до головного питання стратегічного суверенітету. Для Німеччини та Європи здатність самостійно розробляти, виробляти та розгортати критично важливі технології стала питанням виживання в умовах глобальної конкуренції. Йдеться про зменшення залежності від геополітичних суперників та забезпечення власної здатності діяти в невизначеному світі.

Розвиток сильного та інноваційного сектору подвійного використання є ключовим компонентом. Однак це вимагає делікатного балансування: інновації необхідно заохочувати, не нехтуючи ризиками для безпеки. Економічне зростання має бути узгоджене з етичною відповідальністю. А стратегічна необхідність має обговорюватися у відкритому суспільстві та бути легітимізованою через громадське сприйняття. Шлях до технологічного майбутнього вимагає не лише інженерної експертизи та капіталу, але й політичного бачення, регуляторної мудрості та широкого суспільного діалогу про два обличчя інновацій.

Я буду радий служити вашим особистим консультантом.

Керівник відділу розвитку бізнесу

Голова Робочої групи SME Connect Defense

LinkedIn

 

 

Я буду радий служити вашим особистим консультантом.

Ви можете зв'язатися зі мною за адресою wolfenstein∂xpert.digital або

Просто зателефонуйте мені за номером +49 7348 4088 965 .

LinkedIn