Цикл OODA: Чому Збройні сили Німеччини обійшлися б без ШІ – Чотири роки в Україні як досвід технологічного навчання

Коли машини думають самостійно: Збройні сили Німеччини та революція штучного інтелекту в бою

Вирішуй швидше за ворога – або програй

Війна в Україні докорінно змінила хід війни 21-го століття, і Збройні сили Німеччини уважно стежать за цим. Генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг, інспектор армії з жовтня 2025 року, який раніше багато років відповідав за поставки німецької зброї до Києва, особисто відвідав українські поля битв і зробив чіткий стратегічний висновок: той, хто хоче перемогти на сучасному полі бою, повинен радикально прискорити свої цикли прийняття рішень, а це вже неможливо без штучного інтелекту. За чотири роки війни Україна створила унікальну колекцію даних про поле битв, яка не має аналогів у світі, заявив міністр цифрових технологій України Михайло Федоров: мільйони анотованих зображень з десятків тисяч бойових вильотів, що доповнюються постійно оновлюваними даними датчиків.

Те, що на перший погляд здається суто військовою проблемою, насправді є глибоким економічним та організаційним викликом: як можна перетворити величезний обсяг даних на практичні рішення, не перевантажуючи обчислювальні потужності штабів та командирів? За офіційними даними, українська система штучного інтелекту «Месники» щотижня виявляє понад 12 000 ворожих цілей. Тільки у 2025 році Україна зафіксувала близько 820 000 підтверджених атак безпілотників на російські позиції. Це виміри даних, які жоден аналітик-людина не може обробити в режимі реального часу – і саме тут вступає в гру нова доктрина Збройних сил Німеччини.

Петля OODA як стратегічна валюта

Концепція інтеграції штучного інтелекту аж ніяк не нова. Ще в 1970-х роках американський військовий стратег Джон Бойд розробив так званий цикл OODA: Спостерігати, Орієнтуватися, Вирішувати, Діяти. Основна військова передумова полягає в тому, що той, хто завершує цей цикл швидше за ворога, переводить його в постійно реактивний стан, здатний реагувати лише на застарілі ситуації, тоді як його власні підрозділи вже вживають наступних дій. Те, що Бойд описав теоретично свого часу, перетворилося на технологічно вимірювану конкуренцію завдяки поширенню дронів, наземних датчиків та оцифрованих мереж зв'язку.

Фройдінг висловився точно: завдання, які зараз займають сотні співробітників протягом кількох днів, можуть бути значно прискорені за допомогою штучного інтелекту. Одних лише традиційних методів більше недостатньо, щоб порушити цикл прийняття рішень противником. Це відкриття має далекосяжні економічні наслідки. Збройні сили Німеччини повинні інвестувати не лише в обладнання, а й у принципово нову інформаційну архітектуру – таку, що об'єднує потоки даних від дронів, радіолокаційних систем, камер та інших розвідувальних підрозділів у режимі реального часу та надає командиру єдину картину ситуаційної обізнаності, оцінену штучним інтелектом. На тактичному рівні так звані бойові хмари формують інфраструктуру для прискорення циклів прийняття рішень щодо ураження цілей до швидкості машин за допомогою математичних алгоритмів.

Уранос ШІ: Німецький проект реагування

«Швидше за ворога»: Нова військова доктрина Збройних сил Німеччини – Проект Уранос та як штучний інтелект має революціонізувати німецьку армію

Німецькі збройні сили не сиділи склавши руки. Проект Uranos AI, закупівля якого була схвалена німецьким Бундестагом у грудні 2025 року, має на меті забезпечити 45-ту танкову бригаду в Литві розвідкою на основі штучного інтелекту. Система об'єднує дані з дронів, наземних датчиків, камер та радіолокаційних систем у цифровому командному пункті майже в режимі реального часу – практично жодна зміна на полі бою не повинна залишитися непоміченою системою. Початкова оперативна готовність двох бойових батальйонів бригади в Литві запланована на період з 2026 по 2028 рік.

Вартим уваги є метод закупівель: Збройні сили Німеччини (Бундесвер) навмисно укладають контракт двічі, щоб протестувати два конкуруючі рішення, перш ніж прийняти рішення. Консорціум Airbus Defence and Space та мюнхенського виробника безпілотників Quantum Systems отримає контракт на суму приблизно 55,8 мільйона євро; стартап Helsing отримає майже 80,4 мільйона євро за своє рішення. Ця процедура змодельована за зразком американських конкурсів прототипів і знаменує собою культурний зсув у німецьких оборонних закупівлях – від тривалих процесів стандартизації до швидшої перевірки технологій через конкурс. Перші системи планується поставити військам у 2027 році. Паралельно Бундесвер розробляє та експлуатує барражувальні боєприпаси на основі штучного інтелекту для 45-ї танкової бригади, які цифровим способом об'єднують розвідку та враження та без затримки передають інформацію про ціль оператору-людині.

Пов'язано з цим:

• Штучний інтелект у війську: проєкт "Uranos AI" німецьких збройних сил та його етичні наслідки

Американська еталонна модель та фактор Палантіра

Хоча Німеччина все ще випробовує прототипи, США вже працюють. Американські військові використовують Maven Smart System, систему штучного інтелекту від компанії Palantir із Кремнієвої долини, для обробки даних поля бою, включаючи зображення та відеоматеріали, покращення ситуаційної обізнаності та пришвидшення прийняття рішень. Система перетворилася з засекреченого експерименту на фундаментальну інфраструктуру сучасної війни: її використовують понад 20 000 активних користувачів за допомогою понад 35 військових інструментів. Підвищення ефективності вражає: те, що колись вимагало цільової групи з 2000 осіб, як це було під час операції «Свобода Іраку», тепер виконується близько 20 спеціалістами. У вересні 2024 року Palantir підписала п'ятирічний контракт на 100 мільйонів доларів, який поширює використання Maven Smart System на армію, Повітряні сили, Космічні сили, ВМС та Корпус морської піхоти.

З того часу контракт перетворився на фундаментальну інфраструктуру. У березні 2026 року Пентагон об'єднав 75 ​​окремих контрактів в єдину рамкову угоду, тим самим закріпивши за Palantir позицію центрального рівня інфраструктури штучного інтелекту між моделями штучного інтелекту та військовими операціями. Фройдінг не виключає можливості власного європейського рішення, але визнає, що американські системи пропонують практичні переваги завдяки своєму передовому рівню розгортання. Швидкість має вирішальне значення: функціональні рішення мають бути отримані швидко, навіть якщо необхідно враховувати питання суверенітету та безпеки даних.

Центр безпеки та оборони - Зображення: Xpert.Digital

Центр безпеки та оборони пропонує експертні консультації та актуальну інформацію для ефективної підтримки компаній та організацій у посиленні їхньої ролі в європейській політиці безпеки та оборони. Тісно співпрацюючи з Робочою групою SME Connect Defence, він особливо сприяє розвитку малих та середніх підприємств (МСП), які бажають розвивати свій інноваційний потенціал та конкурентоспроможність в оборонному секторі. Як центральна точка контакту, Центр таким чином створює важливий місток між МСП та європейською оборонною стратегією.

Пов'язано з цим:

• Робоча група SME Connect Defence – Зміцнення SME в європейській обороні

Економічна логіка нарощування озброєнь

Фінансові виміри зміни політики Німеччини є історичними. Прогнозується, що витрати Німеччини на оборону зростуть до 108,2 мільярда євро у 2026 році – рекордно високого показника з часів закінчення холодної війни. З них 82,69 мільярда євро призначено для регулярного оборонного бюджету, а ще 25,51 мільярда євро – зі спеціального фонду Бундесверу. У порівнянні з валовим внутрішнім продуктом 2024 року це відповідає рівню в 2,5 відсотка – це означає, що Німеччина вперше значно перевищує свої зобов'язання перед НАТО. Цей стрибок став можливим завдяки спеціальному фонду в розмірі 100 мільярдів євро, створеному у 2022 році, та поправці до Основного закону (Конституції Німеччини), яка звільняє витрати на оборону від боргового гальма.

Потенціал для покращення цифрової інфраструктури величезний. Центр кіберінновацій Збройних сил Німеччини отримає загалом 40 мільйонів євро в бюджеті на 2026 рік – на 14 мільйонів євро більше, ніж планувалося раніше. Для порівняння, у 2023 році фінансування досліджень у галузі штучного інтелекту Збройними силами Німеччини становило лише 16,4 мільйона євро, а до 2025 року було скорочено до 2,5 мільйона євро. Цей контраст яскраво ілюструє, як стратегічна переоцінка після вторгнення Росії в Україну змістила бюджетні пріоритети. Асоціація Bitkom закликає до додаткових 5 мільярдів євро на цифрову модернізацію Збройних сил Німеччини до 2029 року та наголошує на необхідності пріоритезації автономних систем, штучного інтелекту, програмно-визначеної оборони, а також мережевих та інформаційних систем.

Суверенітет даних: стратегічна ахіллесова п'ята

Фройдінг визначає дилему, яка виходить далеко за межі німецьких збройних сил: суверенітет і безпека даних, з одного боку, та операційна спроможність, з іншого. За оцінками, ЄС залежить від іноземних постачальників на 80 відсотків своїх цифрових технологій та застосувань. Під час закупівлі ключових напівпровідникових компонентів навряд чи існує альтернатива американським постачальникам, таким як Nvidia – навіть ті європейські уряди, які проголошують суверенітет, фактично купують чіпи на американських умовах. ЄС відповів новою стратегією штучного інтелекту, яка розглядає ШІ як стратегічний актив, що має бути глибоко вбудований в інституційні, промислові та безпекові структури політики; для цієї мети буде мобілізовано один мільярд євро з існуючих програм фінансування.

Проблема посилюється динамікою даних війни в Україні. У березні 2026 року Україна відкрила свої дані з поля бою для своїх союзників для навчання моделей штучного інтелекту. Україна володіє мільйонами анотованих зображень з десятків тисяч бойових польотів — базою даних, безцінною для навчання наступного покоління військових систем штучного інтелекту. Водночас НАТО розробляє хмарне рішення для безпечного зберігання та обміну українськими класифікаційними даними з союзниками — завдання, яке є не стільки технічним, скільки процедурним: акредитація таких систем для хмароцентричної архітектури безпеки все ще очікує на розгляд. Французький інститут міжнародних відносин (Ifri) вважає можливість того, що китайські та російські моделі штучного інтелекту можуть систематично отримувати користь від даних з поля бою, серйозною загрозою для технологічної конкурентоспроможності НАТО.

Люди та машини: етичні дебати в операційній

Позиція Фройдінга чітка: ШІ має служити виключно консультативним інструментом для сприяння прийняттю рішень людиною. Завдання прийняття аналітичних та збалансованих рішень завжди залишається за людьми, за солдатами. Це твердження має не лише етичне, а й операційне значення: воно визначає межу між підготовкою рішень за допомогою ШІ та автономним використанням зброї.

На практиці цей кордон виявляється більш проникним, ніж очікувалося. Наприклад, мюнхенський стартап Tytan Technologies вже розгортає в Україні безпілотники-перехоплювачі, які автономно виявляють та знищують ворожі безпілотники – солдату просто потрібно дозволити ціль для знищення. Балаш Надь, генеральний директор Tytan Technologies, описує цей принцип як спрощення прийняття рішень людьми, водночас дозволяючи їм переглядати та зрештою приймати остаточне рішення. Інститут Finabel, європейський аналітичний центр сухопутних військ, стверджує, що ШІ найефективніше використовується для прискорення аналізу та координації, а не для заміни прийняття рішень людиною. Український досвід показує, що практичні переваги виникають від інтеграції ШІ в існуючі системи для зменшення робочого навантаження та часу реагування, а не від прагнення до повної автономії.

Тим не менш, оперативна реальність є нагальною. Україна, за її власним визнанням, прагне повної автономії дронів: систем, які можуть знаходити та знищувати цілі без контролю людини. Війна як лабораторія прискорює технологічний розвиток таким чином, що етичні рамки ледве можуть його осягнути. Збройні сили Німеччини повинні позиціонувати себе в рамках цієї напруги – обмежені стандартами НАТО, які наголошують на відповідальному використанні штучного інтелекту, і одночасно під тиском, щоб скоротити розрив, що відкривається, порівняно з більш технологічно гнучкими гравцями.

Стратегічні наслідки: між наздоганянням та незалежністю

Німецькі збройні сили стикаються з потрійним вибором, який також є стратегічним поворотним моментом для європейських оборонних можливостей в цілому. По-перше, вони можуть покладатися на існуючі американські системи, такі як Maven, – з перевагою оперативного випробування, але недоліком залежності від американських технологій та політики даних. По-друге, вони можуть покладатися на системи, розроблені в Європі, – з потенціалом стратегічної автономії, але з довшими термінами розробки та ризиком технологічних прогалин у критично важливих надзвичайних ситуаціях. По-третє – і це, схоже, шлях, до якого прагне Фройдінг – вони можуть застосувати гібридний підхід: покладатися на перевірені системи в короткостроковій перспективі, розробляти європейські рішення в середньостроковій перспективі та забезпечувати дотримання стандартів, сумісних з НАТО.

Нова німецька система Aerodata Prometheon вказує на це: вона розроблена для агрегації даних з кількох датчиків і підсистем, щоб забезпечити командирам єдиний огляд усіх фаз операції в режимі реального часу – від планування до подальших дій – і не лише відображати поточні умови, але й передбачати зміни до їх виникнення. Ця амбіція – проактивна розвідка замість реактивної оцінки ситуації – є справжньою стратегічною доданою цінністю штучного інтелекту у військовому контексті.

Невидима гонка озброєнь

Для німецьких збройних сил за часів Фройдінга це більше, ніж просто захід модернізації. Це визнання нової реальності ведення війни, в якій інформаційна перевага так само важлива, як і вогнева міць. Цикл OODA став центральною стратегічною валютою: той, хто завершить його швидше, перемагає – не завжди, але частіше і з більшими наслідками. Штучний інтелект – це не чарівна паличкою, а вирішальний множник, який може замінити сотні аналітиків і скоротити час прийняття рішень з днів до годин або хвилин.

Фундаментальний економічний меседж зрозумілий: витрати на бездіяльність значно перевищують інвестиційні витрати. Бригада, яка реагує швидше та точніше завдяки ситуаційній обізнаності на основі штучного інтелекту, досягає рівня військової потужності, який звичайні штаби, незалежно від чисельності особового складу, не можуть відтворити. Німеччина заклала фінансову основу своїм спеціальним фондом, бюджетом на 2026 рік та такими проектами, як Uranos AI. Справжній виклик зараз полягає у швидкості впровадження, суверенітеті даних перед стратегічними партнерами та – що найскладніше – у культурній трансформації армії, яка повинна навчитися думати машинами, не поступаючись їм власним мисленням.

Маркус Беккер

Я буду радий служити вашим особистим консультантом.

Керівник відділу розвитку бізнесу

Голова Робочої групи SME Connect Defense

LinkedIn

Konrad Wolfenstein

Я буду радий служити вашим особистим консультантом.

зв'язатися зі мною за адресою wolfenstein ∂ xpert.digital

Просто зателефонуйте мені за номером +49 89 89 674 804 (Мюнхен) .

LinkedIn