Опубліковано: 8 січня 2025 р. / Оновлено: 8 січня 2025 р. – Автор: Konrad Wolfenstein
Хвиля невизначеності: банкрутство стартапів у Німеччині у 2024 році та виклики на 2025 рік – Зображення: Xpert.Digital
Гальмо інновацій: Драматичні наслідки банкрутств у секторі стартапів
2024 рік став поворотним моментом в економічному ландшафті Німеччини, особливо для молодих та інноваційних компаній. Спостерігається тривожне зростання кількості банкрутств, яке особливо сильно вдарило по сектору стартапів. Кількість молодих компаній, яким цього року довелося оголосити про банкрутство, досягла нового тривожного максимуму – 336 випадків. Ця цифра на значні 17 відсотків перевищує вже тривожний показник попереднього року та на цілих 85 відсотків вища за рівень 2022 року. Цей розвиток подій – не просто абстрактна статистична цифра, а проявляється в конкретних справах, які привертають увагу громадськості. Такі імена, як амбітний постачальник зарядних станцій Numbat та перспективний розробник аеротаксі Volocopter, є прикладами провалу перспективних бізнес-моделей за нинішніх економічних умов. Їхня доля ілюструє крихкість, з якою стикаються навіть інноваційні та орієнтовані на майбутнє компанії, коли економічні труднощі стають надто сильними.
Поточна хвиля банкрутств не є ізольованою подією, яку можна розглядати ізольовано. Швидше, це симптом глибших проблем і результат складної взаємодії різних економічних факторів, які посилилися в останні місяці та роки.
Різноманітні причини хвилі банкрутств
Причини цієї тривожної тенденції багатогранні та взаємопов'язані. Це не окрема причина, а радше поєднання факторів, які підсилюють один одного та дедалі більше ускладнюють економічну ситуацію для багатьох компаній.
Ключовим фактором є постійно високі процентні ставки. Європейський центральний банк (ЄЦБ) поступово підвищує ключові процентні ставки у боротьбі з інфляцією. Цей захід, спрямований на стримування зростання цін, має значні наслідки для бізнесу. Вищі процентні ставки значно збільшують вартість позик. Це впливає не лише на інвестиції в нові проекти та розширення, але й на рефінансування існуючих кредитів. Молоді компанії та стартапи, зокрема, які часто покладаються на боргове фінансування, перебувають під тиском. Вищі витрати на фінансування знижують їхню маржу та ускладнюють їхню прибуткову діяльність. Для вже існуючих компаній вищі процентні ставки означають, що заплановані інвестиції, можливо, доведеться відкласти або навіть скасувати, що, у свою чергу, погіршує потенціал зростання всієї економіки.
До цього додається загальна економічна слабкість. Глобальне економічне зростання сповільнилося, і Німеччина, як країна, що сильно орієнтована на експорт, також відчуває наслідки. Зниження попиту з-за кордону, геополітична невизначеність та торговельні конфлікти обтяжують німецьку економіку. Ці макроекономічні фактори створюють складне середовище для компаній, оскільки вони отримують менше замовлень і їм важче продавати свою продукцію та послуги. Крім того, невизначеність щодо майбутнього економічного розвитку призводить до небажання інвестувати та споживати, що посилює ситуацію.
Стриманість споживачів є ще одним важливим фактором. Зіткнувшись із високою інфляцією та зростанням цін на енергоносії, багато споживачів невпевнені та тримаються за свої гроші. Вони обмежують свої витрати на товари та послуги, що не є предметом першої необхідності, що безпосередньо впливає на продажі багатьох підприємств, особливо в роздрібній торгівлі та готельному бізнесі. Таке небажання витрачати кошти посилює тиск на економіку та сприяє напруженому фінансовому становищу багатьох компаній.
Специфічна проблема, яка особливо впливає на стартапи, полягає в складності забезпечення подальшого фінансування. Багато молодих компаній покладаються на венчурний капітал на ранніх стадіях для фінансування свого зростання. Однак у невизначеному економічному середовищі інвестори стали більш обережними та вагаються робити нові інвестиції. Для стартапів це означає, що фінансування наступного етапу зростання знаходиться під загрозою. Якщо подальше фінансування не реалізується, навіть перспективні бізнес-моделі можуть стати нестабільними та можуть бути змушені оголосити про банкрутство. Таким чином, залежність від зовнішнього капіталу та нестабільність інвестиційного клімату створюють значний виклик для стартап-спільноти.
Не слід недооцінювати різке зростання витрат на енергоносії та робочу силу. Ціни на енергоносії різко зросли за останні роки, особливо через війну в Україні. Це створює навантаження на енергоємні галузі промисловості та збільшує виробничі витрати багатьох компаній. Водночас у багатьох секторах спостерігається нестача кваліфікованих працівників, що призводить до зростання заробітної плати. Це збільшення витрат на персонал ще більше знижує рентабельність компаній. Поєднання високих витрат на енергоносії та робочу силу ставить багато компаній, особливо ті, що мають низьку норму прибутку, під величезний тиск.
Похмурі перспективи на 2025 рік
Поточна ситуація вже викликає занепокоєння, і прогнози на наступний рік не вказують на неминуче покращення. Експерти попереджають про подальше погіршення ситуації та очікують подальшого зростання кількості банкрутств.
Кредитне рейтингове агентство Creditreform прогнозує подальше зростання кількості корпоративних неплатоспроможностей у 2025 році. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточних економічних тенденцій та очікуванні, що вищезгадані фактори ризику збережуться в наступному році.
Кредитне агентство Crif ще конкретніше прогнозує до 26 000 банкрутств у 2025 році. Це означатиме значне збільшення на 16,3 відсотка порівняно з і без того високим рівнем 2024 року. Ця цифра ілюструє масштаби кризи та виклики, з якими стикається німецька економіка.
Дослідники неплатоспроможності навіть попереджають про можливе наближення до пікових рівнів 2009 та 2010 років, коли понад 32 000 компаній збанкрутували внаслідок світової фінансової кризи. Цей похмурий прогноз підкреслює серйозність ситуації та необхідність боротьби з причинами хвилі неплатоспроможностей і впровадження цілеспрямованих заходів для підтримки бізнесу. Якщо ці побоювання справдяться, Німеччина зіткнеться з однією з найбільших хвиль неплатоспроможностей з часів Другої світової війни.
Постраждалі галузі та далекосяжні наслідки
Хвиля банкрутств торкнулася всіх секторів, але деякі з них постраждали особливо сильно. Неоднорідність постраждалих галузей показує, що це проблема для суспільства в цілому, а не лише ізольоване явище в окремих секторах економіки.
Особливо сильно постраждала будівельна галузь. Зростання вартості матеріалів, особливо сталі, деревини та ізоляції, у поєднанні з високими процентними ставками за будівельними кредитами, створює величезний тиск на сектор. Численні будівельні проекти відкладаються або скасовуються, що призводить до нестачі замовлень і, як наслідок, до банкрутств будівельних компаній та постачальників. Ситуацію ще більше посилює нестача кваліфікованих працівників, що призводить до зростання витрат на робочу силу.
Роздрібні торговці також страждають від стриманості споживачів та зростання операційних витрат. Зокрема, традиційні магазини зазнають тиску, оскільки все більше клієнтів роблять покупки онлайн. Конкуренція з боку онлайн-магазинів та необхідність адаптуватися до змін у споживчих звичках створюють значні труднощі для багатьох підприємств.
Послуги, пов'язані з бізнесом, також сильно постраждали від хвилі банкрутств. До них належать, наприклад, рекламні агентства, консалтингові фірми та постачальники ІТ-послуг. Коли компанії стикаються з фінансовими труднощами, вони часто спочатку скорочують ці послуги, що призводить до зменшення замовлень і, як наслідок, до банкрутств у цьому секторі.
Виробничий сектор також переживає значне зростання кількості неплатоспроможностей. Високі ціни на енергоносії, зростання вартості сировини та зниження зовнішнього попиту створюють навантаження на багато промислових компаній. Особливо постраждали енергоємні сектори, такі як хімічна та металургійна промисловість. Необхідність інвестувати в нові технології та більш екологічно чисті методи виробництва ще більше погіршує фінансове становище багатьох компаній.
Стартап-сфера особливо страждає від складної фінансової ситуації. Як уже згадувалося, молоді компанії сильно залежать від венчурного капіталу. Небажання інвесторів та дедалі складніші умови для подальшого фінансування означають, що багато стартапів більше не мають достатньо коштів для подальшого розвитку своїх бізнес-моделей та зростання. Велика кількість банкрутств стартапів у 2024 році є тривожним сигналом для Німеччини як центру інновацій.
Наслідки хвилі банкрутств є серйозними та поширюються далеко за межі постраждалих компаній
Очікувані збитки за 2024 рік сягають величезних 56 мільярдів євро. Ця сума включає не лише прямі збитки кредиторів, але й непрямі витрати, спричинені втратою робочих місць та порушеннями економічних циклів.
У 2024 році близько 320 000 робочих місць постраждали від неплатоспроможності або перебували під загрозою неплатоспроможності. Втрата робочих місць не лише має серйозні наслідки для постраждалих працівників та їхніх сімей, але й створює навантаження на системи соціального забезпечення та регіональну економіку. Крім того, страх втрати роботи може ще більше знизити споживчі витрати та тим самим погіршити економічну ситуацію.
Поточна хвиля банкрутств безжально викриває структурні слабкості німецької економіки. Залежність від викопного палива, нестача кваліфікованих працівників, бюрократія та повільна цифровізація – це лише деякі з викликів, що перешкоджають конкурентоспроможності Німеччини. Тому ця хвиля банкрутств також є сигналом тривоги для вирішення цих структурних проблем та покращення рамкових умов для бізнесу.
Стратегії в кризові часи: як компанії можуть підготуватися
З огляду на невизначену економічну ситуацію, компанії, особливо стартапи, повинні переглянути свої стратегії та підготуватися до складного бізнес-середовища. Вкрай важливо зміцнити стійкість своїх бізнес-моделей та проактивно впровадити заходи для максимально ефективного управління кризою.
На цьому етапі вкрай важливо суворо контролювати витрати. Компанії повинні ретельно перевіряти свої витрати та скорочувати непотрібні. Цього можна досягти, наприклад, шляхом оптимізації процесів, зменшення витрат на відрядження або перегляду контрактів з постачальниками.
Забезпечення ліквідності є головним пріоритетом. Компанії повинні оптимізувати управління дебіторською заборгованістю для швидкого стягнення платежів. Перегляд рівня запасів та зменшення капіталу, заблокованого на складах, також можуть сприяти забезпеченню ліквідності. Раннє вивчення альтернатив фінансування та підтримка відносин з банками та інвесторами є не менш важливими.
Адаптація бізнес-моделі може бути необхідною в деяких випадках для реагування на зміну ринкових умов. Це може означати, наприклад, розвиток нових напрямків бізнесу, створення нових продуктів і послуг або зосередження на більш прибуткових сегментах. Інновації та гнучкість мають велике значення в часи кризи.
Управління взаємовідносинами з клієнтами важливіше, ніж будь-коли. У складному ринковому середовищі вкрай важливо утримувати існуючих клієнтів та зміцнювати їхню лояльність. Гарне обслуговування клієнтів та тісна комунікація можуть допомогти збільшити їхню лояльність.
Мотивація та утримання працівників також відіграють вирішальну роль. Особливо в часи кризи важливо мати сильну команду, яка працює разом, щоб подолати труднощі. Відкрите спілкування та залучення працівників до прийняття рішень можуть допомогти зміцнити їхню відданість.
Вихід з кризи: необхідні заходи та довгострокові перспективи
Без суттєвого покращення економічного середовища та цілеспрямованих заходів підтримки, повернення до нормального життя найближчим часом малоймовірне. Необхідний пакет заходів на різних рівнях, щоб повернути німецьку економіку на стабільний шлях зростання та зупинити хвилю банкрутств.
Грошово-кредитна політика ЄЦБ відіграє вирішальну роль. Помірне коригування процентної політики може допомогти зменшити тиск на компанії, не нехтуючи боротьбою з інфляцією. Завдання полягає у знаходженні балансу між стримуванням інфляції та підтримкою економіки.
Фіскальна політика федерального уряду також закликана до дій. Цільові заходи допомоги компаніям, такі як податкові пільги або програми субсидування, можуть допомогти зменшити фінансове навантаження та стимулювати інвестиції. Інвестиції в орієнтовані на майбутнє сектори, такі як відновлювані джерела енергії та цифровізація, також мають вирішальне значення для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності Німеччини.
Бюрократію необхідно зменшити, щоб полегшити тягар для бізнесу та покращити умови для його започаткування. Складні процеси затвердження та надмірне регулювання придушують інновації та створюють непотрібні витрати. Ефективніше адміністрування та простіші процеси можуть підвищити привабливість Німеччини як місця для ведення бізнесу.
Сприяння інноваціям та дослідженням має важливе значення для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності німецької економіки. Інвестиції в нові технології та підтримка дослідницьких установ мають вирішальне значення для створення робочих місць, що відповідають вимогам майбутнього, та розкриття нового потенціалу зростання.
Зміцнення єдиного європейського ринку та зменшення торговельних бар'єрів можуть допомогти покращити експортні можливості для німецьких компаній та зменшити їхню залежність від окремих ринків. Тісніша співпраця в рамках Європейського Союзу є важливішою, ніж будь-коли, у ці складні часи.
Поточна хвиля банкрутств є чітким сигналом того, що німецька економіка стикається з серйозними викликами. Необхідні спільні зусилля політики, бізнесу та суспільства для боротьби з корінними причинами кризи та прокладання шляху до сталої та стійкої економіки. Подолання цих викликів матиме вирішальне значення для майбутнього процвітання Німеччини.
Підходить для цього: