Макрон та гарантії безпеки для України: коаліція охочих та позиція Німеччини

### Наземні війська для України: Чому канцлер Мерц гальмує план Макрона ### "Гаряча телефонна розмова" з Трампом: Як європейський план щодо України обурює США ### Ескалація після війни? Чому європейські солдати незабаром можуть стати "законними цілями" ###

Нова ера: Як «коаліція охочих» Макрона тепер кидає виклик НАТО

Сенсаційна заява з Парижа піддала європейській архітектурі безпеки новому випробуванню: після саміту 4 вересня 2025 року президент Франції Еммануель Макрон оголосив про формування «коаліції охочих», в рамках якої 26 держав погодилися направити війська до України. Ця ініціатива спрямована на забезпечення миру після потенційного завершення війни та є прямою відповіддю на змінений геополітичний ландшафт за переобраного президента США Дональда Трампа. План передбачає не відправку бойових військ на передову, а розміщення миротворчих сил у визначених районах для захисту суверенітету України та надсилання чіткого стратегічного сигналу Москві.

Але цей поштовх до європейської самостійності виявляє глибокі розбіжності всередині Заходу. Поки Макрон наполягає на сильній європейській обороні, незалежній від США, Німеччина під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца реагує зі стратегічною стриманістю. Берлін ставить чіткі умови участі: по-перше, фінансування та озброєння української армії має бути додатково розширено, а участь Німеччини значною мірою залежить від ролі США та результатів переговорів.

Ситуацію ще більше ускладнює позиція зовнішніх держав. У телефонній розмові, яку назвали «гарячою», президент США Трамп звинуватив європейців у продовженні поповнення військової скарбниці Росії через нафтові угоди та вимагав від них більших внесків. Водночас Кремль відповів недвозначними погрозами: будь-яка присутність іноземних військ в Україні буде вважатися законною ціллю та знищена. Таким чином, ця ініціатива порушує фундаментальні питання: чи є це початком справжнього європейського оборонного союзу, чи це маневр з високим ризиком? Чи може така операція бути успішною згідно з міжнародним правом та у військовому плані без повної підтримки Вашингтона? І яку роль відіграватиме Німеччина в цей вирішальний момент для майбутнього континенту?

Війська для Києва: Макрон мчить вперед, Мерц вагається, Путін погрожує – ось що насправді стоїть за цим

Що стоїть за заявою Еммануеля Макрона про готовність 26 країн направити війська в Україну для забезпечення миру?

Це повідомлення від 4 вересня 2025 року знаменує собою значний поворотний момент у європейській політиці безпеки та одночасно порушує фундаментальні питання щодо майбутнього трансатлантичних відносин.

Виникнення Коаліції охочих

Яка передісторія цієї ініціативи та чому вона виникла саме зараз?

Так звана Коаліція бажаючих, що складається приблизно з 35 переважно європейських держав, зустрілася в Парижі 4 вересня 2025 року, щоб обговорити гарантії безпеки для України після потенційного завершення війни. Ця зустріч була не лише відповіддю на триваючий військовий конфлікт, але й стратегічною відповіддю на зміну позиції Сполучених Штатів за президента Дональда Трампа.

Які конкретні цілі цієї коаліції? За словами Макрона, 26 країн офіційно зобов'язалися розмістити війська в Україні як резервну копію або підтримувати присутність на суші, на морі чи в повітрі для зміцнення України після закінчення війни та забезпечення миру. Ці сили не призначені для ведення війни проти Росії, а радше для забезпечення миру та надсилання чіткого стратегічного сигналу. Війська будуть розгорнуті в рамках припинення вогню, не на лінії фронту, а в географічних районах, які зараз визначаються.

Які правові та міжнародно-правові основи лежать в основі таких місій? Миротворчі місії будь-якого виду прямо не передбачені Статутом ООН. Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй несе основну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Якщо миротворчі місії передбачають військові заходи, вони відповідають міжнародному праву лише за умови, що Рада Безпеки ООН надала відповідній організації відповідний мандат. Крім того, фундаментальним принципом миротворчих місій є те, що сторони конфлікту, або принаймні уряд постраждалої держави, повинні дати згоду на розгортання.

Позиція Німеччини та роль Фрідріха Мерца

Як Німеччина позиціонує себе в цій ініціативі?

Позиція Німеччини характеризується стриманістю та стратегічною обережністю. Канцлер Фрідріх Мерц, який брав участь у конференції через відеозв'язок, через свого речника Стефана Корнеліуса наголосив, що першочергову увагу необхідно зосередити на фінансуванні, озброєнні та навчанні збройних сил України. Німеччина стала найважливішим партнером Києва в цих починаннях і також готова розширити цю допомогу.

Які конкретні умови Німеччина висуває для потенційної участі? Німеччина прийме рішення щодо військової участі у належний час, після уточнення рамкових умов. Це включає, серед іншого, характер та обсяг будь-якої участі США, а також результати будь-якого переговорного процесу. Стефан Корнеліус також зазначив, що Бундестаг має останнє слово щодо будь-якого розгортання Бундесверу. Ця конституційна вимога підкреслює демократичний контроль над розгортанням Бундесверу за кордоном.

Що означає призначення Штефана Корнеліуса речником уряду для цієї політики? Штефан Корнеліус, який з травня 2025 року обіймає посаду речника уряду та керівника Федерального прес-служби, має великий досвід у зовнішній політиці. Колишній керівник політичного відділу Süddeutsche Zeitung вважається надзвичайно зв'язаним і є членом численних аналітичних центрів зовнішньої та безпекової політики. Цей досвід має значне значення для складних викликів сучасної політики безпеки.

Як саме Німеччина планує підтримувати Україну? За повідомленнями ЗМІ, уряд Німеччини планує щорічно збільшувати кількість та ефективність українських систем протиповітряної оборони на 20 відсотків. Крім того, Україна буде оснащена високоточною зброєю далекого радіуса дії, такою як крилаті ракети, які вироблятимуться в країні за фінансової та технологічної підтримки Німеччини, серед іншого. Крім того, Україні буде надано обладнання для чотирьох механізованих піхотних бригад, що становитиме приблизно 480 машин піхоти на рік.

Роль Америки та позиція Трампа

Яку роль відіграють США в цій європейській ініціативі?

Участь США залишається критичним фактором успіху гарантій безпеки. Макрон оголосив після зустрічі, що форма внеску США в ці гарантії буде визначена найближчими днями. Після зустрічі відбулася групова телефонна розмова з президентом США Дональдом Трампом, але вона призвела до суперечливих дискусій.

Що Трамп розкритикував щодо європейської позиції? Під час телефонної розмови Трамп звинуватив європейців у тому, що вони продовжують імпортувати нафту з Росії, незважаючи на їхню опозицію до цієї країни, тим самим підтримуючи воєнні зусилля Путіна. Він вимагав припинення нафтових угод та посилення тиску на Китай. ЗМІ описували телефонну розмову з європейцями як гарячу.

Чого Трамп очікує від Європи? Трамп неодноразово чітко заявляв, що Європа повинна відігравати більшу роль у власній обороні. Країни-члени НАТО вже домовилися збільшити свої витрати на оборону до п'яти відсотків свого валового внутрішнього продукту. Ця вимога Трампа відображає його давній аргумент про те, що європейські платники податків більше не повинні в першу чергу оплачувати рахунки за безпеку Європи за рахунок американських платників податків.

Центр безпеки та оборони пропонує експертні консультації та актуальну інформацію для ефективної підтримки компаній та організацій у посиленні їхньої ролі в європейській політиці безпеки та оборони. Тісно співпрацюючи з Робочою групою SME Connect Defence, він особливо сприяє розвитку малих та середніх підприємств (МСП), які бажають розвивати свій інноваційний потенціал та конкурентоспроможність в оборонному секторі. Як центральна точка контакту, Центр таким чином створює важливий місток між МСП та європейською оборонною стратегією.

Пов'язано з цим:

• Робоча група SME Connect Defence – Зміцнення SME в європейській обороні

Позиція та опір Росії

Як Росія реагує на ці плани?

Російське керівництво категорично відкидає будь-яку форму присутності західних військ в Україні. Глава Кремля Володимир Путін заявив на Владивостоцькому економічному форумі, що довгострокова мирна угода не потребуватиме жодних іноземних військ в Україні. Він погрожував, що якщо з'являться будь-які збройні сили, особливо під час триваючих бойових дій, їх вважатимуть законними цілями та знищать.

Яке обґрунтування наводить Москва для своєї відмови? Речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив неодноразово висловлену відмову тим, що присутність іноземних збройних сил поблизу російського кордону становить загрозу для Москви. НАТО вважає Росію ворогом і закріпило це у своїх документах. Міністр закордонних справ Росії Марія Сахарова також назвала ці плани гарантією небезпеки для європейського континенту.

Які фундаментальні проблеми безпеки Росії? Росія стверджує, що дискусії щодо гарантій безпеки не можуть обмежуватися Україною; Росії також потрібні гарантії власної безпеки. Позиція Росії полягає в тому, що війна проти України бере свій початок у розширенні НАТО до кордонів Росії. Безпека України не повинна гарантуватися за рахунок Росії.

Міжнародно-правова база та гарантії безпеки

Які правові інструменти доступні для гарантій безпеки?

ЄС має власне положення про взаємодопомогу у статті 42, пункті 7 Договору про ЄС, яке є навіть сильнішим за статтю 5 Договору про НАТО. Це положення передбачає, що у разі збройного нападу на територію держави-члена інші держави-члени зобов'язані надати їй всю необхідну допомогу та підтримку. На відміну від положення НАТО про взаємодопомогу, яке залишає рішення щодо виду та обсягу допомоги за кожною державою, регламент ЄС містить більш конкретне зобов'язання щодо надання допомоги.

Як гарантії безпеки НАТО працюють на практиці? Стаття 5 Договору НАТО передбачає, що збройний напад на одного члена вважається нападом на всіх. Однак ця стаття не створює юридичного права на допомогу та військову підтримку. Застосування статті 5 договору НАТО не є автоматичним, і держави-члени НАТО приймають рішення на основі консенсусу, використовуючи значну політичну свободу дій. Партнер НАТО, на якого напали, не має юридичного права вимагати застосування статті 5.

Які існують альтернативи членству в НАТО? Вступ України до ЄС автоматично активує пункт ЄС про взаємну оборону, який експерти вважають навіть більш обов'язковим, ніж гарантії НАТО. Україна вже є країною-кандидатом на вступ до ЄС і веде переговори про вступ з червня 2024 року. Членство в ЄС надасть Україні гарантії військової безпеки, не роблячи членство в НАТО обов'язковим.

Європа переосмислює свій підхід: тренувальна місія замість миротворчих сил в Україні

З якими практичними викликами стикається миротворча місія?

Згідно з військовими джерелами, присутність військ європейських країн НАТО в Україні передусім розглядатиметься як масштабна навчальна місія. Це не будуть миротворчі сили в традиційному розумінні. Європейські члени НАТО візьмуть на себе основну відповідальність за таку місію. Точна кількість розгорнутих військ та їхні конкретні завдання досі невідомі.

Що це означає для європейської оборонної політики? Ця ініціатива є значним кроком до посилення європейської відповідальності за політику безпеки. З огляду на невизначеність навколо ролі Америки за часів Трампа, європейські держави закликають розширити свій оборонний потенціал. Держави-члени НАТО вже вирішили збільшити свої витрати на оборону до п'яти відсотків ВВП, що є безпрецедентним збільшенням з часів холодної війни.

Яку роль відіграє розширення ЄС у цьому контексті? Україна переживає прискорений процес вступу до ЄС, незважаючи на триваючу війну. Однією з ключових інтеграційних цілей України на 2025 рік є початок паралельних переговорів у всіх кластерах вступу до ЄС. Двосторонні переговори щодо скринінгу в чотирьох із шести переговорних пакетів вже завершені. Вступ до ЄС автоматично гарантуватиме Україні дію пункту ЄС про взаємодопомогу.

Коаліція бажаючих: шлях Європи до незалежності політики безпеки

Які фактори визначатимуть успіх цієї ініціативи?

Успіх коаліції охочих залежить від кількох критичних факторів: конкретної форми участі Америки, готовності країн-учасниць фактично надавати війська та ресурси, а також розвитку військової ситуації в Україні. Без суттєвої участі США, особливо в таких сферах, як спостереження за повітряним простором та розвідка, стримуючий ефект проти Росії, ймовірно, залишатиметься обмеженим.

Які довгострокові наслідки для трансатлантичних відносин? Європейська ініціатива щодо більшої самостійності в політиці безпеки може призвести до фундаментального переосмислення трансатлантичних відносин. Хоча Трамп підштовхує Європу до більшої самостійності, європейці дедалі більше приймають цей виклик. У довгостроковій перспективі це може призвести до більш збалансованого, але також і більш складного партнерства між Європою та США.

Яке значення це має для майбутнього мирного порядку в Європі? Ініціатива 26 країн являє собою спробу встановити новий мирний порядок у Європі, який менше залежить від американського лідерства. Водночас вона сигналізує Росії, що Європа готова взяти на себе відповідальність за власну безпеку. Чи буде ця стратегія успішною, зрештою, залежить від того, чи вдасться створити надійні гарантії безпеки, які одночасно стримають Росію та забезпечать Україні необхідну безпеку для досягнення довгострокового миру та стабільності.

Таким чином, події навколо Коаліції охочих знаменують собою потенційний поворотний момент в архітектурі європейської безпеки, довгострокові наслідки якого, ймовірно, стануть очевидними лише в найближчі роки.

Я буду радий служити вашим особистим консультантом.

Керівник відділу розвитку бізнесу

Голова Робочої групи SME Connect Defense

LinkedIn

 

 

Я буду радий служити вашим особистим консультантом.

Ви можете зв'язатися зі мною за адресою wolfenstein∂xpert.digital або

Просто зателефонуйте мені за номером +49 7348 4088 965 .

LinkedIn