Китайська дипломатія штучного інтелекту: як Китай прагне скинути США з трону за допомогою нового альянсу зі штучним інтелектом – боротьба за владу над майбутнім технологій

Штучний інтелект як геополітична зброя: чому новий пакт Сі з країнами глобального Півдня викликає занепокоєння на Заході

Влітку 2026 року Шанхай стане епіцентром нової глобальної боротьби за владу. З урочистим заснуванням Всесвітньої організації співробітництва у сфері штучного інтелекту (WAICO) та риторично витонченою основною промовою президента Сі Цзіньпіна, Китай підкреслює свою амбітну претензію: Пекін більше не хоче просто брати участь у гонці за штучний інтелект, а радше диктувати глобальні правила гри. Замість того, щоб підкорятися американському експортному контролю, Китайська Народна Республіка укладає стратегічний союз з країнами Глобального Півдня. Обрана приманка: відкриті, економічно ефективні моделі штучного інтелекту без демократичних чи моральних обмежень. Те, що на перший погляд здається щедрою пропозицією міжнародної співпраці, при детальнішому розгляді виявляється як далекосяжна геополітична подвійна стратегія. Вона спрямована на створення нових структурних залежностей – і таким чином ставить США та Європу під величезний тиск.

Пекін будує паралельний світ штучного інтелекту

Всесвітня конференція зі штучного інтелекту в Шанхаї влітку 2026 року стала однією з найважливіших геополітичних подій року. Те, що на перший погляд здається звичайною виставкою для технологічних компаній, при детальнішому розгляді виявляється ретельно спланованою сценою для реалізації стратегічних амбіцій: Китай більше не хоче бути просто учасником глобальної гонки за штучним інтелектом, а радше формувати або навіть диктувати її правила. Голова Сі Цзіньпін у своїй вступній промові розмістив штучний інтелект в історичному ряду поряд з винаходом парового двигуна та електрики, тим самим ілюструючи вимір, у якому китайське керівництво позиціонує цю технологію.

Формується новий блок: заснування WAICO

За день до виступу Сі Цзіньпіна представники 29 країн підписали в Шанхаї установчий документ Всесвітньої організації співробітництва у сфері штучного інтелекту (WAICO). Серед держав, що підписали угоду, є Росія, Білорусь, Сербія, Куба, Бразилія та Венесуела, а також десять африканських та дванадцять азійських країн, включаючи Казахстан, Лаос, Пакистан та Індонезію. Міністр закордонних справ Китаю Ван І підписав угоду від імені свого уряду, а Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш був присутній на церемонії як спостерігач, що мало на меті надати новій організації додаткової міжнародної легітимності. Згідно з офіційними заявами, WAICO буде незалежною міжурядовою організацією зі штаб-квартирою в Шанхаї, завданням якої буде сприяння міжнародній співпраці та глобальному управлінню в галузі штучного інтелекту. Це фактично створює інституційну паралель з існуючими ініціативами Заходу у сфері штучного інтелекту, надаючи Китаю можливість встановити власні стандарти та норми в колі держав, що підтримують його, не покладаючись на схвалення західних урядів.

Чотири принципи: подвійна риторична стратегія Сі

У своїй основній промові Сі Цзіньпін виклав чотири основні спостереження щодо розвитку та управління штучним інтелектом. По-перше, він закликав до відкритості та взаємовигідної співпраці, поєднаної з відданістю моделям з відкритим вихідним кодом як рушійній силі інновацій. По-друге, він наголосив на необхідності посилення обізнаності про ризики та забезпечення того, щоб штучний інтелект постійно залишався під контролем людини, для чого слід запровадити законодавство, технологічний моніторинг та системи раннього попередження. По-третє, він виступав за інклюзивність та шанобливий підхід до культурного різноманіття, щоб застосування штучного інтелекту не підривало самобутність різних цивілізацій. По-четверте, він закликав до глобальної солідарності та посилення міжнародного управління, чітко підкресливши роль Організації Об'єднаних Націй. Варто зазначити неоднозначність цього послання: Сі одночасно застеріг від надмірного розширення концепції національної безпеки в галузі штучного інтелекту та пріоритетності безпеки однієї країни над безпекою іншої, що можна безпомилково інтерпретувати як критику американського експортного контролю над високопродуктивними чіпами, хоча він не згадував Сполучені Штати назви.

Суверенітет як подвійна стратегія

Суть позиції Китаю полягає в очевидній суперечності, яка при детальнішому аналізі виявляється цілісною стратегією. З одного боку, Пекін енергійно прагне технологічної незалежності, щоб зменшити свою залежність від американських ланцюгів поставок мікросхем, напівпровідникових технологій та програмних екосистем. З іншого боку, Китай свідомо зосереджується на міжнародному поширенні власних моделей, стандартів та інфраструктури, щоб створити залежність серед інших країн. Ця подвійна стратегія не є випадковою, а радше відповідає класичній логіці встановлення технологічних стандартів: той, хто постачає еталонні системи, отримує довгостроковий структурний вплив, навіть якщо його власна апаратна база все ще має прогалини. Одночасний випуск моделі Kimi K3 китайським стартапом Moonshot, яка, за даними джерел, близьких до конференції, має бути нарівні з найсучаснішими моделями американського постачальника Anthropic, підкреслює амбіції Китаю більше не бути технологічно другосортним.

Відкритий код як геополітичний інструмент

Центральним елементом стратегії Китаю є цілеспрямоване просування моделей штучного інтелекту з відкритим кодом. На відміну від багатьох американських постачальників, чиї моделі вищого рівня здебільшого залишаються власними та дорогими, Китай, з такими компаніями, як DeepSeek, Alibaba та Moonshot, дотримується підходу, який робить потужні моделі відкрито доступними. Джордж Чен, керівник відділу цифрової практики консалтингової фірми The Asia Group, лаконічно підсумував послання Китаю, заявивши, що Китай не відставатиме ні від кого в технологіях чи стандартах штучного інтелекту та не дозволить нікому диктувати, як йому слід поводитися зі штучним інтелектом. Ця відкритість є хитрим стратегічним розрахунком: країни з обмеженими фінансовими та технологічними ресурсами, особливо на Глобальному Півдні, можуть отримати доступ до економічно ефективних або безкоштовних китайських моделей замість того, щоб купувати дорогі ліцензії від американських постачальників. Однак, як тільки екосистема прийнята, вона зазвичай залишається технічно та організаційно пов'язаною з її подальшим розвитком, створюючи довгострокову залежність, яка виходить за рамки простого вартісного обґрунтування.

Глобальний Південь як стратегічна цільова територія

Вибір членів-засновників WAICO багато говорить про геополітичні цілі Китаю. Росія, Білорусь, Сербія, Куба та Венесуела є серед держав-учасниць, які традиційно відкрито протистоять західним санкційним режимам. Тим часом, участь десяти африканських та дванадцяти азійських країн демонструє цілеспрямований підхід Китаю до тих регіонів світу, які часто відіграють лише незначну роль в існуючих західних технологічних організаціях. Сі Цзіньпін оголосив про конкретні заходи підтримки, включаючи 5000 місць для навчання штучному інтелекту для країн, що розвиваються, протягом наступних п'яти років та доступ для 30 країн до розробленої Китаєм метеорологічної системи штучного інтелекту з можливостями раннього попередження. Такі пропозиції є привабливими для багатьох країн Глобального Півдня, оскільки вони обіцяють відчутні переваги в короткостроковій перспективі, не вимагаючи дотримання політичних умов західної допомоги розвитку чи торговельних угод. Таким чином, Китай позиціонує себе як прагматичний партнер, який надає технології, не вимагаючи демократичних реформ, дотримання стандартів прав людини чи вимог до прозорості, що, на думку багатьох урядів Африки, Азії та Латинської Америки, є значною конкурентною перевагою над західними пропозиціями.

Історична несправедливість як риторичний інструмент

Постійною темою промови Сі було застереження щодо нової історичної несправедливості, яка може виникнути внаслідок нерівного доступу до штучного інтелекту. Це формулювання є навмисним, оскільки воно звертається до колективної пам'яті багатьох колишніх колоніальних держав, які часто пов'язують технологічну та економічну невигідність із домінуванням Заходу. Представляючи себе як прихильника справедливішого світового технологічного порядку, Китай переводить дебати з суто технічних на морально забарвлені. Державне інформаційне агентство "Сіньхуа" підсилило це повідомлення, заявивши, що майбутнє штучного інтелекту не повинно визначатися монополіями чи геополітичним суперництвом, а тим, наскільки широко поширюються його інновації та відчуваються його переваги. Однак ця риторика ігнорує той факт, що сам Китай також здійснює значний контроль над даними, цензурою та використанням ШІ для цілей спостереження в межах власних кордонів — суперечність, яку регулярно критикують західні спостерігачі, але яка не розглядається в самій промові.

Наша китайська експертиза в розвитку бізнесу, продажах та маркетингу - Зображення: Xpert.Digital

Галузеві напрямки діяльності: B2B, цифровізація (від штучного інтелекту до XR), машинобудування, логістика, відновлювані джерела енергії та промисловість

Більше інформації тут:

• Експертний бізнес-центр
• Блог Китаю / Аналітика

Тематичний центр, що пропонує аналітичні матеріали та досвід:

• Платформа знань, що охоплює світову та регіональну економіку, інновації та галузеві тенденції
• Збірка аналітичних матеріалів, ідей та довідкової інформації з наших ключових напрямків діяльності
• Місце для експертів та інформації про поточні розробки в бізнесі та технологіях
• Центр для компаній, які шукають інформацію про ринки, цифровізацію та галузеві інновації

Реакція на американський експортний контроль

Безпосереднім поштовхом для посилення зусиль Китаю щодо технологічної самодостатності є постійні обмеження Америки на експорт високопродуктивних чіпів та передових напівпровідникових технологій. Ці обмеження фактично відрізали Китай від деяких найпотужніших обчислювальних ресурсів, необхідних для навчання передових моделей штучного інтелекту. Заяву Сі про те, що розвиток штучного інтелекту не повинен бути сольним виступом однієї країни, а радше симфонією міжнародної співпраці, можна тлумачити як пряму відповідь на цю політику. Формулювання вміло підібране, оскільки воно зображує Китай не як жертву санкцій, а як захисника кооперативного, багатостороннього світогляду, водночас неявно зображуючи США як ізоляціоністського, одностороннього актора. Таке переосмислення є класичним елементом зовнішньої політики Китаю, спрямованої на моральне зміцнення власного становище, одночасно інвестуючи значні кошти у вітчизняні потужності з виробництва чіпів, щоб зменшити довгострокову залежність від іноземного обладнання.

Економічний вимір: боротьба за частку ринку

Окрім геополітичної символіки, Китай переслідує відчутні економічні інтереси за допомогою своєї стратегії штучного інтелекту. Очікується, що світовий ринок інфраструктури штучного інтелекту, хмарних сервісів та прикладного програмного забезпечення значно зросте в найближчі роки, і ті, хто створить базові моделі та платформи розробки на ринках, що розвиваються, сьогодні забезпечать довгострокову економію від масштабу, мережеві ефекти та лояльність клієнтів. Китайські технологічні компанії, такі як Alibaba, Baidu та Tencent, а також стартапи, що розвиваються, такі як DeepSeek та Moonshot, отримують вигоду від внутрішнього ринку з понад мільярдом користувачів, що забезпечує їх величезними навчальними даними та економією від масштабу. Поширюючи економічно ефективні моделі з відкритим кодом у країнах Глобального Півдня, ці компанії також відкривають нові ринки для хмарних сервісів, консалтингу та обладнання, навіть якщо самі базові моделі пропонуються безкоштовно. Ця стратегія схожа на підхід, який застосовували американські технологічні компанії в попередні десятиліття, коли безкоштовні або недорогі базові послуги використовувалися для завоювання частки ринку, а потім для отримання доходу за рахунок додаткових платних послуг.

Вакуум управління та роль Організації Об'єднаних Націй

Варто зазначити, що Сі Цзіньпін наголосив на Організації Об'єднаних Націй як ключовому гравцеві в глобальному управлінні штучним інтелектом, враховуючи частий скептицизм Китаю щодо багатосторонніх інституцій в інших сферах політики, коли вони суперечать його інтересам. Однак у сфері штучного інтелекту справді існує значний вакуум управління, оскільки наразі немає обов'язкових міжнародних правил, порівнянних з угодами про зміну клімату чи нерозповсюдження ядерної зброї. Ця прогалина дає Китаю можливість позиціонувати себе як конструктивного нормотворця, одночасно вносячи власні пропозиції щодо технічних стандартів, протоколів безпеки та етичних рекомендацій у міжнародні дебати, перш ніж західні держави чи інституції, такі як G7, зможуть встановити власні обов'язкові рамки. Присутність Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша на церемонії підписання WAICO свідчить про готовність Організації Об'єднаних Націй взаємодіяти з новою організацією, принаймні дипломатично, надаючи ініціативі додаткової довіри.

Скептицизм та відкриті питання

Незважаючи на вражаючу дипломатичну хореографію, ключові питання щодо фактичної ефективності WAICO залишаються без відповіді. Міжнародні організації без обов'язкових механізмів забезпечення дотримання часто ризикують перетворитися на просто дискусійні форуми, особливо коли держави-члени мають різні економічні інтереси та рівні технологічного розвитку. Крім того, незрозуміло, якою мірою такі держави, як Бразилія чи Індонезія, які також підтримують тісні економічні зв'язки зі США та Європою, готові взяти на себе зобов'язання виключно дотримуватися китайських стандартів у довгостроковій перспективі. Багато урядів країн Глобального Півдня традиційно проводять політику диверсифікації та свідомо уникають надмірної залежності від однієї великої держави, що ставить питання про те, чи стане WAICO фактично винятковим інструментом китайського впливу, чи радше функціонуватиме як додатковий варіант поряд з існуючими західними форматами співпраці. Питання безпеки даних та доступу китайських систем до конфіденційної інформації також залишається предметом суперечок для багатьох потенційних держав-партнерів, якому досі приділялося мало уваги в офіційних заявах.

Наслідки для західної технологічної політики

Цей розвиток подій створює значний стратегічний тиск на Сполучені Штати та Європейський Союз. Якщо Китаю вдасться встановити свої моделі та стандарти як фактичний стандарт у значній частині Африки, Азії та Латинської Америки, це не лише коштуватиме йому економічної частки ринку в довгостроковій перспективі, але й послабить нормативний вплив західних цінностей на світовий технологічний розвиток. Перші реакції вже очевидні: як США, так і ЄС активізували власні зусилля щодо просування альтернатив з відкритим кодом та підтримки країн, що розвиваються, у технологічному секторі, щоб протидіяти китайській пропозиції. Для європейських компаній та установ, що беруть участь у міжнародній торгівлі та промисловому співробітництві з країнами, що розвиваються, це означає, що рішення щодо технологічного розташування дедалі більше набувають геополітичних вимірів, оскільки вибір платформи штучного інтелекту більше не буде виключно технічним, а й стратегічним рішенням щодо позиціонування в умовах глобальної системної конкуренції.

Перспективи на найближчі роки

Події в Шанхаї знаменують собою черговий крок у фрагментації світового технологічного порядку за геополітичними ознаками, тенденція, яка вже спостерігається в інших сферах, таких як виробництво напівпровідників, телекомунікаційна інфраструктура та фінансові системи. Найближчі роки покажуть, чи дійсно WAICO генерує суттєві спільні проекти, чи він служить переважно символічним засобом для претензій Китаю на технологічне лідерство. Найголовніше, що це залежатиме від того, як швидко китайські компанії зможуть розвивати свої моделі, чи будуть фактично впроваджені оголошені навчальні програми та інфраструктурні проекти, і як постраждалі держави збалансують свої відносини з Китаєм з існуючими зв'язками із західними партнерами. Для бізнесу та політиків у всьому світі цей розвиток слід розуміти не як короткострокову подію, а як структурний зсув у світовому технологічному порядку, наслідки якого, ймовірно, ще більше посиляться в найближчі десятиліття через торговельні відносини, інвестиційні рішення та залежність від безпеки.

Квазі-власне рішення: Як Xpert.Digital усуває операційні прогалини в B2B-маркетингу та продажах – Розумний контент-орієнтований бізнес - Зображення: Xpert.Digital

Xpert.Digital — це галузевий центр B2B, що базується на даних, який очолює Konrad Wolfenstein . Компанія виступає зовнішнім, квазі-внутрішнім рішенням для промислових партнерів, усуваючи операційні прогалини в маркетингу, контенті та продажах, не вимагаючи додаткових ресурсів з боку клієнта.

Більше інформації тут:

• Квазі-власне рішення: як Xpert.Digital усуває операційні прогалини в B2B-маркетингу та продажах – Розумний контент-орієнтований бізнес

☑️ Наша ділова мова – англійська або німецька

☑️ НОВИНКА: Листування вашою рідною мовою!

Konrad Wolfenstein

Я та моя команда раді бути вашим особистим консультантом.

Ви можете зв'язатися зі мною, заповнивши контактну форму тут [email protected]:, або просто зателефонувавши мені за номером +49 7348 4088 965. Моя адреса електронної пошти

Я з нетерпінням чекаю нашого спільного проєкту.

☑️ Підтримка МСП у стратегії, консалтингу, плануванні та впровадженні

☑️ Створення або переорієнтація цифрової стратегії та діджиталізації

☑️ Розширення та оптимізація процесів міжнародних продажів

☑️ Глобальні та цифрові торгові платформи B2B

☑️ Розвиток бізнесу Pioneer / Маркетинг / PR / Виставки