Опубліковано: 23 червня 2025 р. / Оновлено: 23 червня 2025 р. – Автор: Konrad Wolfenstein
Держави НАТО домовилися про історичне переозброєння: шлях до цілі в п'ять відсотків – Зображення: Xpert.Digital
Витрати на державні консультації стрімко зростають – нові дані розкривають шокуючі тенденції
Історична угода, досягнута напередодні саміту в Гаазі
Північноатлантичний альянс стикається з однією з найбільш значних змін з моменту свого заснування в 1949 році. Незадовго до саміту НАТО в Гаазі всі 32 держави-члени домовилися про безпрецедентне збільшення своїх оборонних витрат. Це рішення знаменує собою фундаментальний зсув в архітектурі європейської безпеки та є найбільшою ініціативою з нарощування озброєнь з часів закінчення холодної війни.
Нова ціль передбачає, що кожен член НАТО повинен витрачати щонайменше п'ять відсотків свого валового внутрішнього продукту на витрати, пов'язані з обороною, до 2035 року. Це подвоєння попередньої цільової групи у два відсотки є прямою відповіддю на зміну ландшафту загроз у Європі та постійні вимоги Сполучених Штатів щодо більш справедливого розподілу тягаря в рамках альянсу.
Держави-члени НАТО домовилися про новий цільовий показник витрат на оборону лише за кілька днів до офіційного саміту НАТО в Гаазі, який відбудеться 24 та 25 червня 2025 року. Угода була досягнута шляхом письмового процесу прийняття рішень, який завершився в неділю, 22 червня 2025 року.
Таким чином, рішення було прийнято не під час великої конференції, а заздалегідь, шляхом багатостороннього голосування, в якому погодилися всі 32 держави-члени. Офіційне прийняття нового цільового показника витрат заплановано на завершення саміту НАТО в Гаазі, де глави держав та урядів офіційно підтвердять ці рішення.
Підходить для цього:
Структура нової оборонної мети
Амбітна ціль у п'ять відсотків стратегічно поділена на два компоненти, щоб врахувати різні національні обставини та пріоритети. Щонайменше 3,5 відсотка ВВП має бути виділено на традиційні військові витрати, такі як озброєння, зарплати солдатів та військова техніка. Решта 1,5 відсотка можуть бути використані на оборонну інфраструктуру та посилені заходи безпеки.
Ця гнучка структура дозволяє державам-членам враховувати інвестиції в мости, стійкі до танків, залізничні лінії військового класу, розширені порти, системи кіберзахисту та заходи боротьби з тероризмом. Таке розширення визначення витрат на оборону відображає сучасну реальність, в якій безпека виходить далеко за рамки традиційних військових загроз і включає гібридну війну, кібератаки та асиметричні загрози.
Історичний контекст: від правила двох відсотків до цілі п'яти відсотків
Розвиток оборонних витрат НАТО відображає зміну геополітичних реалій. Початкова ціль у два відсотки була вперше встановлена як орієнтир для нових країн-членів на саміті НАТО 2002 року в Празі. У той час головною метою було зміцнення обороноздатності країн-кандидатів на вступ зі Східної Європи для відповідності стандартам альянсу.
Формальне закріплення цільового показника у два відсотки відбулося на саміті в Уельсі у 2014 році, одразу після анексії Криму Росією та спалаху конфлікту на сході України. Ці події вже тоді чітко дали зрозуміти, що європейський порядок безпеки перебуває під тиском і що необхідно посилити оборонні зусилля.
Цікаво, що ціль у два відсотки ніколи не формулювалася як юридично обов'язкове зобов'язання, а радше як орієнтир, до якого повинні "рухатися" держави-члени. Це навмисно розпливчасте формулювання мало на меті врахувати різні національні обставини та політичні реалії, але це також означало, що багато країн роками не досягали цієї мети.
Оборонні зміни в Німеччині
Для Німеччини нова ціль у п'ять відсотків являє собою особливо разючу зміну. Країна вперше досягла цільового показника у два відсотки лише у 2024 році, з оціночними витратами на оборону у 90,6 мільярда євро, що еквівалентно 2,12 відсотка ВВП. Це збільшення стало можливим лише завдяки спеціальному фонду у розмірі 100 мільярдів євро, створеному після нападу Росії на Україну.
Канцлер Фрідріх Мерц чітко дав зрозуміти масштаб нового виклику: кожен відсотковий пункт ВВП Німеччини наразі дорівнює приблизно 45 мільярдам євро додаткових витрат на оборону. Таким чином, за умови цільового показника в п'ять відсотків Німеччина повинна була б витрачати близько 225 мільярдів євро щорічно на оборону – майже половину загального федерального бюджету в 466 мільярдів євро.
Ці величезні суми ілюструють масштаби запланованої мілітаризації. Німеччині доведеться більш ніж удвічі збільшити свої витрати на оборону, що вимагатиме фундаментальних змін у структурі бюджету та, можливо, також у податковій політиці.
Європейські лідери та ті, хто відстає
Поточний розподіл оборонних витрат у рамках НАТО вже демонструє суттєві відмінності між державами-членами. Польща очолює список з 4,12 відсотка свого ВВП, що наближає її до нової цільової позначки в п'ять відсотків. Країна свідомо обрала стати «найсильнішою сухопутною державою Європи» та планує розширити свої збройні сили з нинішніх 150 000 до 300 000 солдатів до 2035 року.
Естонія йде далі з 3,43 відсотка ВВП, навіть випереджаючи США, які становлять 3,38 відсотка. Ці високі витрати східних членів НАТО відображають їхню географічну близькість до Росії та сприйняття загрози, що з цього випливає.
На іншому кінці шкали знаходяться такі країни, як Іспанія, яка посідає останнє місце з менш ніж двома відсотками ВВП. Іспанський уряд під керівництвом Педро Санчеса назвав ціль у п'ять відсотків «недоречною» та «контрпродуктивною» та вимагав винятку. Така позиція затримала угоду та вимагала інтенсивних переговорів, перш ніж нарешті було знайдено семантичне рішення, яке дещо послабило ціль.
Роль Трампа та американські інтереси
Вимога Дональда Трампа щодо збільшення оборонних витрат Європи не є новою, але вона знову набула актуальності з його поверненням до Білого дому. Протягом свого першого терміну він неодноразово критикував те, що вважав недостатнім внеском європейських союзників, і навіть погрожував виходом США з НАТО.
Аргументація Трампа дотримується простої логіки: США захищають Європу, але Європа не захищає США. Ця точка зору відображає фундаментальний зсув в американській зовнішній політиці, яка спрямована на більш справедливий розподіл тягаря в рамках трансатлантичного альянсу.
Варто зазначити вимогу виділити п'ять відсотків ВВП на оборонні витрати, оскільки навіть самі США не досягають цієї цифри. Однак Трамп відхилив це заперечення, наголосивши, що США несуть більшу відповідальність за глобальну безпеку, ніж їхні союзники.
Хаб для безпеки та оборони - поради та інформація
Хаб для безпеки та оборони - Зображення: xpert.digital
Центр безпеки та оборони пропонує обґрунтовані поради та поточну інформацію з метою ефективного підтримки компаній та організацій у зміцненні їх ролі в європейській політиці безпеки та оборони. У тісному зв’язку з робочою групою МСП Connect він просуває невеликі та середні компанії (МСП), зокрема, які хочуть додатково розширити свою інноваційну силу та конкурентоспроможність у галузі оборони. Як центральна контактна точка, центр створює рішучий міст між МСП та європейською стратегією оборони.
Підходить для цього:
Гібридна війна: Чому кібератаки тепер можуть активувати пункт НАТО про колективну оборону
Росія як рушійна сила переозброєння
Агресивна війна Росії проти України, що розпочалася з лютого 2022 року, докорінно змінила європейський ландшафт безпеки. НАТО стикається з найбільшою військовою загрозою з часів закінчення холодної війни та відреагувало відповідно. Оцінки розвідки свідчать про те, що, незважаючи на триваючу війну, Росія може бути готова до конфлікту з державою-членом НАТО вже протягом кількох років.
Цей аналіз загроз призвів до найбільшої програми модернізації НАТО за останні десятиліття. Альянс прийняв нові цілі щодо військового потенціалу, чітко визначивши, який внесок кожна держава-член повинна зробити для колективного стримування та оборони.
Для Німеччини це означає, що Бундесвер (Збройні сили Німеччини) повинен збільшити чисельність свого особового складу на 50 000–60 000 додаткових солдатів. Це масове збільшення особового складу є лише одним із прикладів далекосяжних наслідків нових оборонних планів.
Підходить для цього:
- Логістика оборони: Ключова роль Німеччини в стратегії НАТО-хау та роботів можуть просунути Бундесвер
Нові форми загроз та гібридна війна
Сучасний ландшафт безпеки характеризується новими формами загроз, які виходять за рамки традиційних військових атак. Гібридна війна поєднує військові, економічні, політичні та технологічні засоби для підриву стабільності демократичних суспільств.
Кібератаки на критичну інфраструктуру, дезінформаційні кампанії з метою впливу на політичні процеси та економічний тиск стали центральними елементами сучасного конфлікту. Ці події вимагають розширення традиційного розуміння оборони та виправдовують включення кібербезпеки та інформаційного захисту до витрат на оборону.
НАТО відповідно скоригувало свою стратегію та уточнило, що гібридні атаки, що перевищують критичний поріг, також можуть активувати статтю 5 положення про колективну оборону. Це розширення концепції оборони також відображено в новій структурі оборонних витрат, яка чітко включає інвестиції в кіберзахист та пов'язані з ним сфери.
Європейська оборонна інтеграція як паралельний розвиток
Паралельно із зусиллями НАТО щодо модернізації розвивається також європейська оборонна інтеграція. Постійне структуроване співробітництво (PESCO) було створено у 2017 році як віха на шляху до Європейського оборонного союзу та зараз охоплює понад 60 спільних проектів.
PESCO дозволяє державам-членам ЄС брати на себе обов'язкові зобов'язання у сферах оборонних витрат, планування та гармонізації. Цей європейський вимір оборонної співпраці доповнює структури НАТО і в довгостроковій перспективі може призвести до створення «Європейської армії», яку називають «військовим Шенгеном».
Розвиток європейського оборонного потенціалу також є відповіддю на вимоги Америки щодо більшої європейської самостійності. У той час як НАТО зміцнює трансатлантичні відносини, PESCO прагне забезпечити Європі можливість діяти незалежно від американської підтримки.
Україна та межі солідарності
Незважаючи на масштабне нарощування військової сили, підтримка України залишається суперечливим питанням у НАТО. Хоча альянс запропонував Україні перспективу членства, він висунув суворі умови. Перш ніж буде надано офіційне запрошення, необхідні конкретні реформи у сферах демократії та безпеки.
Така обережна позиція відображає побоювання щодо непередбачуваної реакції Росії. Вступ України до НАТО автоматично поширить дію пункту про колективну оборону на країну, що воює, і може призвести до прямої конфронтації між НАТО та Росією.
Поміркована підтримка України в заключній декларації саміту підкреслює межі солідарності НАТО та складність геополітичної ситуації. Хоча альянс готовий витратити мільярди на власну оборону, конкретна допомога сусіду, на якого напали, залишається обмеженою.
Економічні та соціальні виклики
Впровадження цільового показника у п'ять відсотків спричинить масштабні економічні та соціальні зміни. Німеччина повинна буде збільшити свої витрати на оборону з нинішнього рівня приблизно 90 мільярдів євро до 225 мільярдів євро – що на 135 мільярдів євро щорічно.
Ці величезні суми викликають питання щодо їхньої доступності та суспільних пріоритетів. Критики попереджають про мілітаризацію суспільства та побоюються, що соціальні витрати доведеться скоротити для фінансування оборонних витрат. Іспанський уряд стверджував, що високі військові витрати «несумісні з нашою державою загального добробуту та нашим світоглядом».
З іншого боку, прихильники стверджують, що інвестиції в оборону необхідні для захисту основ демократичного суспільства. Витрати на оборону зрештою нижчі за витрати на війну чи підпорядкування авторитарній владі.
Нова ера політики безпеки
Угода щодо цільового показника у п'ять відсотків знаменує собою початок нової ери в європейській політиці безпеки. НАТО трансформується з оборонного альянсу часів холодної війни на всеохопну організацію безпеки, орієнтовану на виклики 21 століття.
Масове нарощування озброєнь змінить геополітичний баланс сил і може призвести до нової гонки озброєнь. Очікується, що Росія відреагує на переозброєння Заходу, що може ще більше загострити напруженість.
Водночас, підвищена оборонна готовність також пропонує можливості для більшої європейської автономії та більш справедливого трансатлантичного розподілу тягаря. Європа могла б звільнитися від американських гарантій безпеки та стати рівноправним партнером у глобальній архітектурі безпеки.
Досягнення цільового показника у п'ять відсотків до 2035 року стане одним із найбільших політичних та економічних викликів найближчих років. Успіх чи провал цієї ініціативи матиме вирішальне значення для майбутнього європейської безпеки та стабільності трансатлантичних відносин.
Історичне рішення держав НАТО значно збільшити свої військові витрати демонструє, що епоха «мирних дивідендів» після закінчення холодної війни остаточно закінчилася. Європа повертається до політики безпеки, що характеризується військовою силою та готовністю захищатися. Цей розвиток подій докорінно вплине на політичний та соціальний ландшафт континенту в найближчі роки.
Підходить для цього:
Поради - Планування - Реалізація
Маркус Беккер
Я радий допомогти вам як особистого консультанта.
Керівник розвитку бізнесу
Голова Робоча група оборони МСП
Поради - Планування - Реалізація
Konrad Wolfenstein
Я радий допомогти вам як особистого консультанта.
зв’язатися зі мною під Вольфенштейном ∂ xpert.digital
зателефонуйте мені під +49 89 674 804 (Мюнхен)
