Стратегічний шлях Європи в розвитку штучного інтелекту: прагматизм замість технологічної гонки – коментар Єви Майделл (члена Європейського парламенту)
Xpert попередня випуск
Вибір голосу 📢
Опубліковано: 19 вересня 2025 р. / Оновлено: 19 вересня 2025 р. – Автор: Konrad Wolfenstein

Стратегічний шлях Європи в розвитку штучного інтелекту: прагматизм замість технологічної гонки – коментар Єви Майделл (члена Європейського парламенту) – зображення: Xpert.Digital
Експерт ЄС попереджає: полювання Європи на суперштучний інтелект – це хибний шлях – ось альтернатива
Реальність замість раси – гігафабрики замість ажіотажу: прагматичний підхід до штучного інтелекту, який відрізняє Європу від США та Китаю
Дебати щодо ролі Європи у світовій гонці за штучним інтелектом набули значного повороту після заяви болгарського депутата Європарламенту Єви Майделл . Її позиція підкреслює стратегічний підхід, який позиціонує Європу не як відсталу в технологічній гонці, а як піонера практичного та ціннісно-орієнтованого розвитку штучного інтелекту.
Бачення Єви Майделл для Європи
Єва Майделл, яка відіграла ключову роль у формуванні європейської політики щодо штучного інтелекту як одна з провідних переговірниць щодо Закону ЄС про штучний інтелект та Закону про чіпи, займає тонку позицію щодо європейської стратегії щодо штучного інтелекту. Як член Комітету Європейського парламенту з питань промисловості, досліджень та енергетики та досвідчений експерт у сфері цифрових інновацій, вона має багаторічний досвід у сфері технологічної політики.
Їхня основна теза є водночас прагматичною та далекоглядною: Європа не повинна прагнути ілюзорної мети розробки європейської альтернативи ChatGPT або перемоги в гонці за суперінтелект. Натомість континенту слід зосередитися на розробці інструментів штучного інтелекту, які реально можуть використовувати європейські компанії та промисловість і які принесуть вимірні переваги.
За словами Єви Майделл, нам слід зосередитися на:
- Розробка спеціалізованих нішевих моделей штучного інтелекту, які безпосередньо відповідають бізнес-вимогам – замість участі у глобальних перегонах.
- Побудова надійної інфраструктури з потужними обчислювальними потужностями, стабільним підключенням та орієнтованими на людину наборами правил штучного інтелекту.
- Забезпечити, щоб ШІ залишався інструментом – він мав підтримувати людей, а не замінювати їх.
Реальність впровадження штучного інтелекту в Європі
Останні дані щодо впровадження штучного інтелекту в Європі чітко підтверджують аргумент Мейделла. Незважаючи на ажіотаж навколо штучного інтелекту в ЗМІ, дані малюють тривожну картину: лише 13,5 відсотка європейських компаній впровадять принаймні одну технологію штучного інтелекту до 2024 року. Такий низький рівень впровадження свідчить про значний розрив між технологічними можливостями та практичним впровадженням у бізнес.
Ця невідповідність стає особливо очевидною, якщо подивитися на розмір компанії. У той час як великі компанії з понад 250 співробітниками досягають рівня впровадження понад 40 відсотків, лише близько 12 відсотків малих та середніх підприємств (МСП) використовують технології штучного інтелекту. Ці цифри особливо актуальні, оскільки МСП формують основу європейської економіки та складають 90 відсотків усіх компаній у Європі.
Розподіл використання штучного інтелекту за секторами виявляє додаткові цікаві закономірності. Інформаційно-комунікаційний сектор лідирує з рівнем впровадження 48,7 відсотка, далі йдуть професійні, наукові та технічні послуги з 30,5 відсотка. В усіх інших секторах економіки рівень використання значно нижчий за 16 відсотків, що свідчить про обмежене проникнення технологій штучного інтелекту в економіку загалом.
Перешкоди для впровадження штучного інтелекту
Причини нерішучого впровадження ШІ є багатогранними та систематичними. Компанії стикаються зі значними перешкодами, які перешкоджають успішному впровадженню. Складність та висока вартість впровадження ШІ створюють нездоланні перешкоди, особливо для невеликих компаній.
Нестача кваліфікованих спеціалістів зі штучного інтелекту ще більше ускладнює ситуацію. Багатьом компаніям бракує необхідного досвіду для успішного впровадження та експлуатації систем штучного інтелекту. Крім того, часто бракує чітких варіантів використання, які б демонстрували конкретні переваги ШІ для конкретних бізнес-процесів.
Регуляторна невизначеність, особливо щодо впровадження законодавства ЄС про штучний інтелект, також сприяє небажанню впроваджувати штучний інтелект. Компанії вагаються інвестувати в технології, регуляторні рамки яких ще не повністю прояснені.
Європейський підхід: спеціалізація замість узагальнення
Пропозиція Мейделла зосередитися на нішевих моделях штучного інтелекту відповідає сильним сторонам та потребам європейської економіки. Замість того, щоб намагатися конкурувати з великими технологічними компаніями зі США та Китаю в галузі загального штучного інтелекту, Європа повинна використовувати свій промисловий досвід та регуляторні ноу-хау для розробки спеціалізованих рішень у сфері штучного інтелекту.
Ця стратегія пропонує кілька переваг. Спеціалізовані моделі штучного інтелекту потребують значно менше обчислювальної потужності та інвестицій, ніж моделі загального призначення, що робить їх доступнішими для європейських компаній. Водночас їх можна точніше адаптувати до конкретних вимог конкретних галузей та варіантів використання.
Європейський ринок пропонує численні можливості для таких спеціалізованих застосувань. У таких секторах, як точне землеробство, ремонт автомобілів, охорона здоров'я та виробництво, можна розробляти рішення на основі штучного інтелекту, які вирішують конкретні проблеми та забезпечують вимірювані покращення.
Інфраструктура та обчислювальні потужності
Ключовим компонентом європейської стратегії розвитку штучного інтелекту є розвиток надійної інфраструктури. План дій щодо розвитку ШІ-континенту, представлений у квітні 2025 року, передбачає створення мережі фабрик ШІ на базі провідних суперкомп'ютерів Європи. Ці фабрики підтримуватимуть стартапи, промисловість та дослідників у сфері ШІ, що базуються в ЄС, у розробці моделей та застосувань ШІ.
Очікується, що заплановані гігафабрики штучного інтелекту, оснащені приблизно 100 000 найсучасніших чипів штучного інтелекту, збільшать поточні виробничі потужності чипів у чотири рази. Ці потужності не лише дозволять розробляти складні моделі штучного інтелекту, але й зміцнять стратегічну автономію Європи в ключових промислових та наукових секторах.
Ініціатива InvestAI має на меті мобілізувати 20 мільярдів євро приватних інвестицій для будівництва до п'яти гігафабрик штучного інтелекту по всьому ЄС. Паралельно пропонується прийняти Закон про хмарні технології та розвиток штучного інтелекту для стимулювання приватних інвестицій у хмарні обчислення та центри обробки даних.
Розробка штучного інтелекту, орієнтованого на людину
Ключовим аспектом бачення Мейделл є акцент на розвитку штучного інтелекту, орієнтованого на людину. Вона підкреслює, що штучний інтелект має бути інструментом, який служить людству, а не замінює його. Ця філософія відображає європейські цінності та суттєво відрізняється від інших підходів, які в першу чергу зосереджені на технологічному домінуванні.
Людиноцентричний підхід означає, зокрема, що системи штучного інтелекту повинні розроблятися для доповнення та покращення людських можливостей, а не для їх заміни. Це вимагає ретельного проектування взаємодії людини з машиною та забезпечення того, щоб люди завжди контролювали важливі рішення.
Новий вимір цифрової трансформації з «керованим ШІ» (штучним інтелектом) – платформа та рішення B2B | Xpert Consulting

Новий вимір цифрової трансформації з «керованим ШІ» (штучним інтелектом) – платформа та рішення B2B | Xpert Consulting - Зображення: Xpert.Digital
Тут ви дізнаєтеся, як ваша компанія може швидко, безпечно та без високих бар'єрів входу впроваджувати індивідуальні рішення на основі штучного інтелекту.
Керована платформа штучного інтелекту — це ваш універсальний та безтурботний пакет для штучного інтелекту. Замість того, щоб мати справу зі складними технологіями, дорогою інфраструктурою та тривалими процесами розробки, ви отримуєте готове рішення, адаптоване до ваших потреб, від спеціалізованого партнера — часто протягом кількох днів.
Основні переваги з першого погляду:
⚡ Швидке впровадження: від ідеї до операційного застосування за лічені дні, а не місяці. Ми пропонуємо практичні рішення, які створюють негайну цінність.
🔒 Максимальна безпека даних: Ваші конфіденційні дані залишаються з вами. Ми гарантуємо безпечну та відповідність вимогам обробку без передачі даних третім особам.
💸 Без фінансових ризиків: Ви платите лише за результат. Повністю виключаються значні початкові інвестиції в обладнання, програмне забезпечення чи персонал.
🎯 Зосередьтеся на своєму основному бізнесі: Зосередьтеся на тому, що ви робите найкраще. Ми беремо на себе повне технічне впровадження, експлуатацію та обслуговування вашого рішення на основі штучного інтелекту.
📈 Орієнтований на майбутнє та масштабований: Ваш ШІ зростає разом з вами. Ми забезпечуємо постійну оптимізацію та масштабованість, а також гнучко адаптуємо моделі до нових вимог.
Детальніше про це тут:
Законодавство ЄС про штучний інтелект: як довіра сприяє інноваціям
Нормативно-правова база та довіра
Закон ЄС про штучний інтелект, у розробці якого Мейделл відіграв ключову роль, втілює європейський підхід до надійного штучного інтелекту. Закон базується на ризикоорієнтованому підході, який класифікує системи штучного інтелекту на чотири групи: неприйнятний ризик, високий ризик, обмежений ризик та мінімальний ризик.
Такий диференційований підхід дозволяє сприяти інноваціям, забезпечуючи при цьому відповідні запобіжні заходи. Системи штучного інтелекту з неприйнятними ризиками, такі як технології для соціальної оцінки або когнітивно-поведінкової маніпуляції, повністю заборонені. Системи з високим рівнем ризику підлягають суворим вимогам, включаючи управління ризиками, прозорість та людський нагляд.
Впровадження закону про штучний інтелект вимагає тісної співпраці між компаніями, регуляторами та іншими зацікавленими сторонами. Чіткі визначення та приклади категорій ризиків, пов'язаних зі штучним інтелектом, є важливими для забезпечення дотримання компаніями нормативних актів.
Освіта та розвиток навичок
Критичним фактором успіху європейської стратегії розвитку штучного інтелекту є розвиток відповідних навичок у населення та робочої сили. Мейделл наголошує на необхідності зробити компетенцію у сфері штучного інтелекту базовою навичкою, порівнянною з читанням, письмом та арифметикою.
Більшість молодих європейців щодня використовують штучний інтелект, але мало хто знає, як він працює, які ризики він несе або як можна вплинути на його розвиток. Цей розрив в освіті необхідно подолати, щоб забезпечити наступне покоління навичками, необхідними для майбутнього, керованого штучним інтелектом.
Заплановані програми «Академія компетенцій у сфері штучного інтелекту», «Пул талантів» та «MSCA Choose Europe» мають на меті залучити до Європи провідних фахівців у галузі штучного інтелекту, одночасно розвиваючи місцеві таланти в таких галузях, як генеративний штучний інтелект. Ці зусилля не лише зупинять відтік мізків, але й створять шляхи легальної міграції для експертів з країн, що не входять до ЄС.
Економічні перспективи та підвищення продуктивності
Дослідження, проведене Глобальним інститутом Маккінсі, оцінює, що генеративний штучний інтелект може допомогти Європі досягти річного темпу зростання продуктивності до 3 відсотків до 2030 року. Цей прогноз підкреслює величезний економічний потенціал технологій штучного інтелекту за умови їх успішного впровадження.
Нещодавні дослідження вже показують позитивний вплив впровадження штучного інтелекту на продуктивність. 90 відсотків європейських користувачів штучного інтелекту повідомляють про підвищення продуктивності, а 75 відсотків стверджують, що штучний інтелект змінив спосіб їхньої роботи. Ці результати демонструють практичний потенціал технологій штучного інтелекту, що виходить за рамки технологічного ажіотажу.
Для малих та середніх підприємств (МСП), які формують основу європейської економіки, успішне впровадження штучного інтелекту є особливо важливим. Дослідження показують, що 39 відсотків МСП зараз використовують програми ШІ, що на 26 відсотків більше, ніж у 2024 році. Зокрема, 26 відсотків використовують генеративний ШІ, що на 18 відсотків більше, ніж у попередньому році.
Галузеві застосування
Зосередження уваги на галузевих застосуваннях штучного інтелекту відображає сильні сторони Європи в різних галузях. В охороні здоров'я системи штучного інтелекту можуть допомогти покращити діагностику та персоналізувати лікування. У виробництві вони можуть оптимізувати виробничі процеси та покращити контроль якості.
Штучний інтелект пропонує унікальні можливості у сферах сталого розвитку та захисту клімату. Німецькі ініціативи, такі як «Маяки штучного інтелекту для довкілля, клімату, природи та ресурсів», демонструють, як штучний інтелект можна використовувати для вирішення екологічних проблем. З обсягом фінансування 40 мільйонів євро програма підтримує прикладні дослідницькі проекти в таких галузях, як енергоефективність, ефективне використання ресурсів та збереження біорізноманіття.
Міжнародна співпраця та стратегічні партнерства
Європейська стратегія розвитку штучного інтелекту виграє від міжнародної співпраці, зокрема з однодумцями-демократичними партнерами. Роль Мейделла в Делегації з питань зв'язків з Японією та США підкреслює важливість таких партнерств. Ця співпраця дозволяє обмінюватися передовим досвідом, спільно розробляти стандарти та координувати регуляторні підходи.
Співпраця особливо важлива, враховуючи глобальний характер розробки та впровадження штучного інтелекту. Європейські стартапи часто змушені співпрацювати з американськими технологічними компаніями, щоб отримати доступ до необхідних додаткових послуг. Замість того, щоб перешкоджати цій співпраці, Європа повинна сприяти їй, одночасно нарощуючи власний потенціал.
Доступ до даних та їхня якість
Ключовим компонентом успішного застосування штучного інтелекту є доступ до високоякісних даних. Запланована стратегія Data Union, впровадження якої заплановано на 2025 рік, підтримуватиме ці зусилля шляхом створення єдиного ринку даних. Це полегшить компаніям і дослідникам масштабування рішень штучного інтелекту через кордони, дотримуючись при цьому стандартів ЄС щодо захисту даних.
Лабораторії даних у рамках фабрик штучного інтелекту призначені для збору та обробки наборів даних з різних джерел, створюючи таким чином основу для навчання та експериментів зі штучним інтелектом. Ця інфраструктура буде особливо важливою для розробки спеціалізованих моделей штучного інтелекту, що спираються на високоякісні, специфічні для предметної області дані.
Фінансування та інвестиції
Фінансування інновацій у сфері штучного інтелекту залишається ключовим викликом для Європи. Континент відчуває дефіцит фінансування інвестицій у штучний інтелект, що вимагає покращення доступу до фінансування, кращої підтримки венчурного капіталу та зміцнення державно-приватного партнерства.
Ініціатива InvestAI та інші механізми фінансування спрямовані на усунення цієї прогалини. Водночас важливо сприяти розвитку європейських ринків венчурного капіталу та приватного капіталу для створення стійких джерел фінансування стартапів у сфері штучного інтелекту.
Гігафабрики зі штучним інтелектом проти ефективних міні-моделей: стратегічна дилема Європи
Незважаючи на амбітні плани, європейська стратегія розвитку штучного інтелекту стикається зі значними викликами. Критики стверджують, що зосередження на побудові масивної обчислювальної інфраструктури через гігафабрики штучного інтелекту може не відповідати новим тенденціям до менших, економічно ефективних моделей штучного інтелекту. Європейські стартапи, натхненні успіхом DeepSeek, вже впроваджують методи навчання, які досягають ефективності без великих обчислювальних потужностей.
Регуляторна складність запланованого закону про штучний інтелект може загальмувати інновації. Надто широкі визначення термінів «високоризиковий» та «штучний інтелект загального призначення» можуть уповільнити роботу європейських компаній та дослідницьких установ, особливо з огляду на жорстку глобальну конкуренцію.
Бачення Maydell: Ціннісно-орієнтований штучний інтелект для громадян та бізнесу
Майбутнє розвитку європейського штучного інтелекту залежить від успішного балансування інновацій та регулювання. Бачення прагматичного, ціннісно-орієнтованого розвитку штучного інтелекту, запропоноване Мейделлом, пропонує дорожню карту для цього балансування. Європа, безумовно, може досягти успіху, не виграючи глобальні перегони штучного інтелекту, створюючи технології, які є доступними, впроваджуваними та прозорими, і які відповідають демократичним цінностям континенту.
Успіх зрештою вимірюватиметься тим, чи зможуть європейські компанії та громадяни отримати вигоду від розробок штучного інтелекту. Це вимагає постійної адаптації стратегій до змінних технологічних та економічних умов, а також тісної співпраці між усіма зацікавленими сторонами.
Найближчі роки будуть вирішальними для реалізації цього бачення. Європа стикається з викликом використання свого регуляторного лідерства для розвитку нової форми технологічного суверенітету – такої, що базується не на грубій обчислювальній потужності чи домінуванні на ринку, а на здатності розробляти та впроваджувати технології штучного інтелекту, що служать людству та стимулюють суспільний прогрес.
Ваша трансформація AI, інтеграція AI та експерт з питань індустрії платформ AI
☑ Наша ділова мова - англійська чи німецька
☑ Нове: листування на вашій національній мові!
Я радий бути доступним вам та моїй команді як особистого консультанта.
Ви можете зв’язатися зі мною, заповнивши тут контактну форму або просто зателефонуйте мені за номером +49 89 674 804 (Мюнхен) . Моя електронна адреса: Вольфенштейн ∂ xpert.digital
Я з нетерпінням чекаю нашого спільного проекту.



















