Глобальний дефіцит кваліфікованих кадрів: кваліфіковані працівники з-за кордону? Чому ринок не співпрацює, а аргументи є етично сумнівними – Зображення: Xpert.Digital
🌍📉 Глобальний дефіцит кваліфікованих кадрів: проблема для всіх промислово розвинених країн!
🧠💡 Етичні дилеми у нестачі кваліфікованих працівників: хто платить ціну?
Глобальний дефіцит кваліфікованих кадрів більше не є явищем, обмеженим окремими країнами. Навпаки, майже всі промислово розвинені країни, від Японії та Німеччини до США, стикаються з однією й тією ж проблемою: браком кваліфікованого персоналу, здатного задовольнити різноманітні потреби сучасних економічних систем. Багато хто сподівається знайти швидке рішення, залучивши кваліфікованих працівників з-за кордону. Однак ця стратегія швидко досягає своїх меж. З одного боку, глобальна конкуренція за вузькоспеціалізовані таланти величезна; з іншого боку, кваліфіковані працівники часто користуються великим попитом у своїх країнах, а це означає, що значного надлишку потенційних кандидатів за кордоном просто не існує. Крім того, виникають етичні питання, оскільки систематичне переманювання висококваліфікованих фахівців з країн, що розвиваються, може суттєво перешкоджати місцевому економічному та соціальному розвитку в цих регіонах.
🛑 Дефіцит на ринку праці
«Ресурс просто недоступний у тій мірі, яку передбачає зростаючий попит», – кажуть багато експертів ринку праці, маючи на увазі спробу покладатися на залучення кваліфікованих іноземних працівників. Це створює своєрідне глобальне вузьке місце, де економіки намагаються перевершити одна одну. Результатом часто є невиконання очікувань у компаніях, оскільки вакансії залишаються незаповненими, незважаючи на посилення зусиль щодо візових процедур, визнання кваліфікації та культурної інтеграції. «Це димова завіса та крапля в морі», – критикують деякі спостерігачі ринку, коли йдеться про покладатися на імміграцію. Ця ситуація чітко демонструє нагальну потребу в альтернативах.
🤖 Цілісний підхід
Для вирішення проблеми глобальної нестачі кваліфікованих кадрів потрібен цілісний підхід. Автоматизація за допомогою штучного інтелекту та робототехніки відіграє тут центральну роль. Цей шлях не лише обіцяє полегшення для компаній, які відчайдушно шукають персонал, але й створює можливості для нових профілів роботи: люди, які наразі мають меншу кваліфікацію, можуть розвиватися та спеціалізуватися завдяки відповідному навчанню та подальшій освіті. Зокрема, коли компанії зосереджуються на поступовому навчанні своєї робочої сили в галузях автоматизації та штучного інтелекту, виникає безперервна система теорії та практики, що забезпечує більшу стабільність на ринку праці в довгостроковій перспективі.
Підходить для цього:
📚 Передача знань
«Йдеться, перш за все, про знання заходів», – наголошують багато експертів у галузі освіти, – «хоча глибокі базові знання не завжди є повністю необхідними в кожному контексті». Це не означає, що слід нехтувати якісною професійною підготовкою. Швидше, практична, орієнтована на застосування передача знань може бути реалістичною та гнучкою відповіддю на дефіцит кваліфікованих кадрів. Саме тут з’являється концепція інтегрованого в роботу «навчання через дію», коли навчання відбувається безпосередньо на робочому місці, а нові знання негайно застосовуються на практиці. Тривалість таких програм може бути індивідуально адаптована залежно від попередніх знань та складності завдань. Ті, хто вже має певну базу, можуть швидше перейти до більш вимогливих модулів. Особи з невеликими попередніми знаннями можуть вивчити всі основи в рамках тривалішого, інтегрованого в роботу процесу, не звільняючись з роботи.
👩🎓 Програма подвійного навчання як приклад
Як приклад того, як може працювати навчання на робочому місці, розглянемо модель програм подвійного навчання: тут університетська теорія та практичний досвід у компанії тісно переплетені. На відміну від суто денних програм навчання, студенти одночасно отримують професійний досвід і можуть одразу застосовувати отримані знання. Подібний принцип можна адаптувати майже для будь-якої галузі та рівня кваліфікації, як тільки компанії та навчальні заклади тісно співпрацюють. Особливістю навчання, інтегрованого з роботою, є те, що воно цілеспрямовано використовує існуючі ресурси та не порушує поточне життя людей. Наприклад, ті, хто має сім'ї або не може навчатися на денній формі навчання протягом кількох років з фінансових причин, отримують реалістичну перспективу професійного розвитку.
🌱 Можливості завдяки «Навчанню через практику»
«Навчання через практику» – це набагато більше, ніж просто модне слово. Воно відкриває можливості, які можуть виявитися необхідними в часи нестачі кваліфікованої робочої сили. Компанії виграють від того, що працівники можуть бути негайно працевлаштовані, а самі працівники мають фінансову безпеку та не повинні покладатися виключно на теоретичні курси. В ідеалі, ця модель підкріплюється державним фінансуванням, наприклад, шляхом надання фінансової підтримки тим, хто проходить цей вид навчання. Одним із підходів може бути пов’язування соціальних виплат, таких як гарантія базового доходу в Німеччині, з відповідними кваліфікаційними компонентами. Це означає, що замість того, щоб просто отримувати виплати, люди могли б одночасно брати участь в офіційно визнаній програмі навчання, де субсидуються витрати на навчання та розумний рівень життя. Це створило б сталий стимул для підвищення рівня кваліфікації та покращення можливостей працевлаштування.
🔧 Розробка нових технологій
Це тісно пов'язано з розвитком нових, цифрових та автоматизованих форм виробництва. Машини та системи штучного інтелекту беруть на себе дедалі складніші завдання, чи то в промисловості, сфері послуг чи логістиці. Це супроводжується зростаючим попитом на спеціалістів, які можуть впроваджувати, підтримувати та розвивати ці технології. Простий набір персоналу з-за кордону навряд чи задовольнить цей попит, особливо враховуючи, що міжнародний попит дуже схожий. Японія, високорозвинена промислова країна, також відчайдушно шукає спеціалістів зі штучного інтелекту та інженерів-робототехніків. Те саме стосується США, Канади та Австралії. Чому висококваліфікована людина з цих країн повинна емігрувати до Німеччини чи інших місць, коли вона щонайменше так само затребувана у своїй рідній країні?
💼 Потрібні нові способи мислення
Ця міжнародна конкуренція за таланти вимагає нових підходів. Замість того, щоб покладатися виключно на вибірковий підбір персоналу, країни та компанії повинні інвестувати у власну освіту та навчання. Найголовніше, що цей процес не повинен починатися лише в університетах. Молодих людей слід знайомити з можливостями сучасних технологій ще в школі, що дозволить їм безперешкодно переходити до професій, що потребують автоматизації та штучного інтелекту. Підприємства могли б ще тісніше співпрацювати зі школами та професійно-технічними училищами, щоб на ранніх етапах визначити шляхи навчання, які надають практичні навички роботи з сучасними технологіями. Ті, хто змінює кар'єру, також можуть скористатися широким спектром модулів безперервної освіти, тісно пов'язаних з вимогами ринку праці.
🌍 Дефіцит кваліфікованих кадрів: проблеми та рішення
✨ Державні структури відіграють ключову роль, створюючи та підтримуючи систему для таких моделей навчання.
«Фінансова підтримка не повинна обмежуватися лише тими, хто може дозволити собі дороге навчання в університеті», – це постійна вимога від розробників освітньої та соціальної політики. Натомість мають бути програми, які гарантують прожитковий мінімум протягом періодів інтенсивного професійного розвитку, запобігаючи потраплянню людей у скрутне фінансове становище. Компанії, у свою чергу, могли б отримати вигоду, якби уряд підтримував їхні інвестиції в безперервний професійний розвиток своїх працівників, наприклад, через податкові пільги чи субсидії. Основна ідея зрозуміла: якщо компанії покривають частину витрат на безперервну освіту, це окупиться в довгостроковій перспективі, оскільки згодом вони мають кваліфікованих працівників, які точно відповідають потребам компанії. Ці кваліфіковані працівники, у свою чергу, отримують можливість зарекомендувати себе в перспективній кар’єрній сфері, не емігруючи чи не працюючи в галузі, яка не відповідає їхнім інтересам.
🚀 Коріння дефіциту кваліфікованих працівників
Глобальну нестачу кваліфікованих кадрів неможливо вирішити одним заходом. Вона є результатом кількох факторів: демографічних змін, швидкого технологічного прогресу, неадекватних освітніх концепцій та глобальної конкуренції за найяскравіші уми. Поєднання всіх цих аспектів та пошук сталих рішень є справжнім викликом. «Нам потрібна зміна парадигми, — стверджують деякі дослідники ринку, — від ілюзії про те, що за кордоном є необмежена кількість кваліфікованих працівників, до систематичного навчання вдома».
💡 Важливість навчання протягом усього життя
У світі, де автоматизація та цифровізація з кожним днем набувають все більшого значення, забезпечення можливості навчання протягом усього життя справді може бути найкращою інвестицією. Простої модернізації існуючої шкільної системи недостатньо. Безперервна освіта, перепідготовка та навчання за сумісництвом також повинні бути гнучкими та привабливими. «Навчання через практику» забезпечує для цього розумну методологічну основу, оскільки інтегрує практичний досвід нових технологій безпосередньо в повсякденну роботу. Тому замість того, щоб сподіватися на значний прорив з-за кордону, місцеві заходи, державне фінансування та суспільний консенсус можуть прокласти шлях до достатнього постачання кваліфікованих кадрів для всіх секторів у довгостроковій перспективі.
⚖️ Етика та відповідальність в умовах дефіциту кваліфікованих працівників
Особливо з етичної точки зору, вкрай важливо не посилювати відтік мізків. Якщо працівники терміново потрібні в їхніх рідних країнах, оскільки їхні економічні структури все ще розвиваються або вже відповідають високим стандартам, було б морально проблематично заманювати їх за кордон обіцянками працевлаштування. Це може посилити соціальну нерівність та посилити глобальний дисбаланс. Справедливий обмін досвідом та персоналом завжди повинен відбуватися на рівних умовах. У деяких випадках вигідно для обох сторін, якщо кваліфікований працівник поїде за кордон на кілька років, набуде досвіду, а потім повернеться, щоб використовувати набуті знання у своїй рідній країні. Однак, якщо метою є постійне переманювання експертів, це може бути вигідним для країни призначення, водночас створюючи значний пробіл у навичках у країні походження.
🔧 Технології та майбутні вимоги
Усі ці міркування ілюструють, чому слід приділяти особливу увагу автоматизації, штучному інтелекту та навчанню на місці. Технології швидко розвиваються та можуть замінити повторювані та небезпечні завдання. Це звільняє кваліфікованих працівників, щоб вони могли присвятити себе більш творчим та складним завданням. Однак, щоб скористатися цією додатковою перевагою, потрібні працівники, які знайомі з машинами, програмним забезпеченням та алгоритмами. Ця потреба не зменшиться в середньостроковій перспективі. Навпаки: чим більше компаній автоматизують, тим більший попит на кваліфікований персонал, який планує, впроваджує та контролює рішення з автоматизації. Тому для серйозного вирішення проблеми дефіциту кваліфікованих кадрів необхідно вжити масштабних ініціатив у сфері подальшої освіти та навчання.
📈 Довгострокові перспективи розвитку людського капіталу
🏆 У довгостроковій перспективі країни, які інвестують у постійний розвиток свого людського капіталу, сьогодні мають стратегічну конкурентну перевагу. «Навчання на робочому місці через практику» може допомогти працівникам здобувати нові навички в будь-який час, не відмовляючись повністю від свого доходу. Для успіху цього необхідні відповідні моделі фінансування та підтримки, які не повинні лягати виключно на плечі компаній. Урядові установи, системи соціального забезпечення та потенційно також фонди освіти могли б розділити відповідальність за забезпечення широкої бази кваліфікованих працівників. Це створює безпрограшну ситуацію, в якій як компанії, так і працівники виграють у довгостроковій перспективі. Водночас це дозволяє уникнути дилеми масового переманювання кваліфікованих працівників з інших країн, які самі вкрай потребують їх.
📝 Потрібне стратегічне мислення
🌟 Глобальну нестачу кваліфікованих кадрів неможливо вирішити простими рішеннями, такими як одностороння зосередженість на залученні іноземних фахівців. Натомість потрібен стратегічний пакет заходів, що включає технологічні інновації, штучний інтелект та робототехніку, а також добре продуману систему навчання на робочому місці та професійного розвитку на всіх рівнях кваліфікації. «Ті, хто діє надто пізно, залишаться позаду», як то кажуть. Саме тому зараз важливо впроваджувати перспективні концепції, які дають людям змогу активно формувати технологічні зміни, а не пасивно реагувати на них. Бізнес та політики несуть відповідальність за просування цих підходів і таким чином пом’якшення дефіциту кваліфікованих кадрів у довгостроковій перспективі. Тільки таким чином ми можемо забезпечити, щоб наша економіка залишалася конкурентоспроможною на міжнародному рівні, одночасно дотримуючись соціальної справедливості та етичних принципів у глобальному контексті.
Підходить для цього: